Урок плавання на Полтавщині: безпека дитячого життя і нова проблема для освітян

Журналісти «Кола» вирішили поцікавитись, наскільки реально провести такий урок на Полтавщині. Урок плавання має допомогти зменшити кількість дитячих утоплень – Ця ініціатива МОНмолодьспорту зумовлена тим, що кількість дітей, які щороку втрачають життя через необережне поводження у воді, є сумною статистикою, – процитували міністра Дмитра Табачника на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. У повідомленні також йшлося, що загальнодержавний «Урок плавання» введуть із 2013 року. В Управлінні Державної служби надзвичайних ситуацій України в Полтавській області розповіли про проблему утоплення дітей в області. Справді, лише за останні 5 років купальних сезонів (травень-серпень) на водоймах полтавського краю загинуло 29 дітей: 2012 рік – 2 дітей, 2011 рік – 9 дітей, 2010 рік – 6 дітей, 2009 рік – 9 дітей 2008 рік – 3 дітей.

Тож виходить, урок, дійсно, життєво необхідний. Проте тут виникає питання – де реалізовувати таку ініціативу. Адже, як з’ясувалось, не кожен районний центр має басейн, де б можна було проводити такі уроки. А що вже говорити про села.

До теми - Міністерство освіти визначило дати останнього дзвоника і екзаменів: перелік

За даними Управління з питань фізичної культури і спорту, а також  Департаменту освіти Полтавської облдержадміністрації, редакція «Кола» нарахувала на Полтавщині 20 басейнів. В обласному управлінні спорту повідомили про 14, а освітяни про 6 басейнів. Із них: у Полтаві – 9:  «Дельфін», «Спартак», в юракадемії та в будівлі пожежників. А також у гімназіях №№31, 32 та 33, у дитсадку №34 та №85. у Кременчуці – 3, у Миргороді – 2, у  Комсомольську – 1, у Лохвицькому районі – 1, у Пирятинському – 2, у Чутівському – 1, але не працює. у Зіньківському районі – 1. Виходить, із 20 басейнів майже половина – в обласному центрі. Для полтавських школярів урок плавання не проблема Для школярів обласного центру ініціатива особливих змін не принесе. Вони і так уже кілька років відвідують такі уроки. – У Полтаві всі школи залучені до уроку з плавання, ще за програмою 2006 року, – розповіла Юлія Шкурат, методист міського методичного кабінету. – Для цього частина учнів відвідує басейни гімназій №31, 32 та 33, інші – басейн «Дельфін» (ДЮСШ №3). Уроки складаються з теорії (стилі плавання, правила поведінки) та практики. Щоб все було організовано, ми чітко спланували графік. Один такий урок триває три години і тільки для дітей 2-3 класів. 2013 року з’явилися нові методичні рекомендації та програма, але вона, в принципі, нічим не відрізняється. Звісно, професійних плавців із них за цей час ми не зробимо, для того є спеціальні позашкільні заняття. У цьому випадку завдання вчителя та тренера – навчити дітей триматися на воді. До того ж плавання – це і засіб профілактики порушень постави, плоскостопості. Поза межами обласного центру урок плавання – проблема Батьки та вчителі населених пунктів, де немає басейнів, занепокоєні. Матір одного з районних центрів уже занепокоєна через таку ініціативу. Адже міністр Дмитро Табачник одному із всеукраїнських  ЗМІ повідомив, що в селищах, де немає басейнів, такий урок можна провести на відкритих водоймах. –  Узагалі урок такий потрібен, і не один на тиждень. До басейну я свого сина пустила б, але у нас у місті його немає. А от на річку – навряд чи, – зізнається Ірина Литвиненко, мама школяра Гребінківської гімназії. – Це ж 20 чи 30 дітей у класі, а мало що може статися. Або якби річка хоча б була пристосована для дітей, як у дитячих таборах, наприклад, де є відповідна глибина і так далі. Але тут ще один нюанс: у травні ж вода ще холодна. Читайте також - У Полтаві вирішили економити на дитячих центрах та спортивних школах: дослідження «Кола» Діти, які займаються плаванням, менше хворіють

Такий висновок зробили в одній із полтавських шкіл. Для цього робили певні спостереження.

– Ми провели в школі моніторинг щодо захворюваності дітей. Порівняли школярів, які відвідують басейн та тих, які не відвідують, – зазначив Олександр Зарубенко, директор полтавської гімназії №32. – Коли відбувалася саме перестраховка щодо епідемії грипу, ми помітили, що діти, які відвідують такі уроки, взагалі не хворіють. Тобто урок із плавання дає можливість ще і загартовувати дітей. Навіть ті, хто мав хронічні захворювання, перестали хворіти. Учителі не готові виводити дітей на відкриті водойми – Спочатку потрібно створити матеріально-технічну базу для проведення таких уроків, а потім їх вводити, – вважає Василь Солодкий, учитель фізкультури Гребінківської ЗОШ №4. – Ми аж ніяк не готові проводити уроки плавання. Басейну в Гребінці немає. А річка наша не пристосована для того, та й не близький світ – дістатися до неї. Вчити дітей триматися на воді дійсно потрібно, але ж у нас поки що ніде. Інструктор із фізичної культури басейну полтавської гімназії №32 «Нептун» також не наважився б навчати школярів плаванню на відкритих водоймах. – Завдяки уроку плавання, діти перестають боятися води, – говорить Дмитро Таган. – 10 уроків їм достатньо для отримання навичок із плавання. Вони розробляють дихання та м’язи. Більшість учнів задоволена таким уроком. І мені приємно його тут проводити. Але якби не було басейну, то на відкриті водойми я б дітей не повів. Це небезпечно, санітарні норми не ті, адже у басейні є очисні фільтри та відповідна температура води. Урок плавання виявився акцією Як виходити із ситуації освітнім закладам населених пунктів, де немає басейнів, ми запитали у працівників Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Шукати вихід радять на місцях, а саме тим, хто причетний до навчання дітей. – Це акція «Урок плавання», а не конкретний урок у школі, – зазначив Сергій Дятленко, начальник відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи МОНмолодьспорту. – До неї входять і уроки плавання в школі, і навчання плаванню в дошкільних навчальних закладах, і навчання плаванню в літніх оздоровчих таборах. Така акція наразі стосується дошкільнят та учнів початкової школи. У різних населених пунктах, різних регіонах мають розробити свої заходи щодо активізації роботи з навчання плаванню. Тобто немає єдиного «рецепта» для всіх. Якщо у школі немає басейну, то використовувати басейни інших шкіл, ДЮСШ чи якийсь регіональний. У місцевостях,  де немає басейнів, діти можуть виїздити для оздоровлення в літні табори, де їх також можуть вчити плавати. Примусової акції бути не може, але шукати вихід із ситуації – обов’язок тих, хто залучений до виховання дітей. При цьому потрібно забезпечувати необхідні санітарні умови.