Фото з сайту www.stroymart.com.uaЗизифус, або китайський фінік, жожоба, унабі, ююба (це усі назви однієї рослини) – це розлогий кущ або невисоке дерево, рідними країнами якого є Китай та Індія. Сьогодні ця смачна та лікарська рослина набуває все більшої популярності.
Де ростиме на Полтавщині
– Зизифус любить сонце і тепло, тому на Полтавщині придатними для його вирощування будуть південні райони: Кременчуцький, Глобинський, Козельщинський, Кобеляцький. У північних плодоноситиме гірше, можливо, взагалі не приживеться, – каже Олена Дубина, дорадник Полтавської обласної сільськогосподарської служби. – Тому в нашому регіоні, та й взагалі в Україні, ця рослина не дуже поширена.
Якщо хочете, щоб зизифус плодоносив постійно, саджайте на ділянці не менше 3 кущів, тому що він потребує перехресного запилення. Розмножується зизифус паростками. Вона з’являється десь на 3-4 рік життя рослини. Але відсаджувати відростки бажано у віці 2 років. Краще це робити навесні, бо коренева система у паростків буває слабкою, і взимку вони можуть підмерзнути.
– Китайський фінік – рослина досить вибаглива, хоча особливої агротехніки не потребує, але прополювати його, доки приживеться, варто постійно, – наголосила Олена Дубина.
Зизифус витривалий до хвороб, шкідників і досить посухостійкий. Також рослина нормально переносить наші порівняно суворі зими, коли температура повітря сягає – 25°. Витриваліші переважно саджанці, вирощені з кісточок. Щеплені – менш витривалі і вибагливіші до умов вирощування.
До теми - Як облаштувати теплицю і парник своїми руками
Коли саджати зизифус
Саджанці можна вирощувати в контейнерах (закрита коренева система) і у відкритому ґрунті. Саджанці, висаджені у відкритий ґрунт у перший рік, досягають лише 30 сантиметрів і не завжди приживаються. Закрита коренева система має більше переваг: під час висадження корінь зберігається цілим, можна транспортувати саджанці на будь-яку відстань. Висаджувати найкраще у травні, коли вже не буде нічних заморозків, а ґрунт добре прогріється, щоб рослина встигла вкоренитися до осінніх морозів. Але можна садити із червня до вересня, хоча цього часу може виявитися недостатньо для вкорінення.
– Садити китайський фінік треба на сонячному місці. У перші два роки після висадження з настанням морозів рослину найкраще вкрити плівкою, – зазначила дорадник.
Як і коли плодоносить
– Плодоносити кущ починає на 3-й, а то й на 5-й рік після висадження, все залежить від міцності коріння, бо період вегетації в рослини довготривалий, може припасти на мороз. Зрідка зизифус родить вже в перший або в другий рік після висаджування, – акцентувала Олена Дубина.
Плід коричнево-зеленуватого кольору має товсту м’якоть, кисло-солодку або солодку на смак, що нагадує трохи фінік. Терміни дозрівання плодів та їхні розміри значною мірою варіюються залежно від того, якого сорту сама рослина. У лісостеповій зоні дозрівання починається з вересня до середини жовтня. Залежно від сорту, плоди мають різну величину і форму: грушоподібну, яблукоподібну, кулясту, продовгувату, циліндричну. Кісточка плоду досить тверда, насіння видовжено-овальне, сплющене, гладеньке, блискуче з великим зародком. Споживати як звичайний фрукт у всіх видах (свіжим, засушувати, заморожувати, варити варення, мармелад).
Лікувальні властивості
Плоди застосовують як сечогінний засіб при сечокам’яній хворобі і запаленні сечового міхура. Використовують їх і як тонізуючий засіб. Плоди включають в дієту при хворобах печінки, гіпертонії як гіпотензивний і сечогінний засіб. Відзначено, що вони надають пом’якшувальний ефект при бронхітах, трахеїтах, захворюваннях горла. Відвар листя і кори унаби застосовується при легеневих захворюваннях, зовнішньо – при шкірних.
Кизил не любить кислих ґрунтів та яскравого світла
Кизил – розлогий кущ або дерево. Його плоди – невеликі ягоди різноманітних відтінків червоного кольору.
Де ростиме на Полтавщині та коли саджати
У Полтавській області кизил ростиме в усіх районах.
– Формування рослини залежить від її призначення. Саджати можна як прищеплений кущ, так і неприщеплений. Залежно від сорту, висаджують у відкритий ґрунт кущ навесні, коли вже не буде морозів. Якщо сорт морозостійкий, то найкраще саджати восени. Не біда, якщо кущ потрапив до вас пізньої осені, і ви турбуєтеся, що у відкритому ґрунті він не перезимує. Рослина добре перенесе цей період у погребі, куди не дістанеться мінусова температура, – зазначила Олена Михайлівна.
Якщо кизил прищеплений, то головна умова – місце щеплення має бути над рівнем ґрунту. Усі бокові пагони видаляти потрібно на висоті 30-40 сантиметрів від місця щеплення. У рік висадження за хорошого догляду молоді рослини дають приріст до 40 сантиметрів і закладають квіткові бруньки.
Кизил не любить кислих ґрунтів. Їх треба вапнувати. Краще росте в затінку, чудово почувається серед глоду, зизифусу, смородини та аґрусу. Оптимальна відстань між саджанцями – 3-4 метри. Необхідно саджати мінімум два різні сорти, що сприятиме перехресному запиленню і рясному врожаю. Саджанці необхідно притоптати і ретельно полити 4-5 відрами води, потім замульчувати. Через 3-4 дні полив необхідно повторити (особливо навесні). Надалі саджанці поливають раз на тиждень у спекотну пору, а в прохолодну і вологу – 1 раз на 15-20 днів. Також необхідно поливати рясно і плодоносні дерева цієї культури перед дозріванням у серпні, а пізні сорти – на початку вересня.
Як доглядати і коли плодоносить
Як правило, на третій рік вегетації деревце кизилу дає хороший урожай. Із віком доводиться проріджувати центральну частину дерева, інколи корегувати габітус крони, розширюючи чи звужуючи її. У плодоносному віці рослини прекрасно реагують на обрізування. Часто після двадцяти років, аби одержати великі плоди, проріджують квіткові бруньки, роблять переведення скелетних гілок на молоду деревину. За наявності хорошого поливу (краще крапельного), замульчованих тирсою міжрядь і ранньовесняного профілактичного обприскування препаратами, які містять мідь, кизилове дерево щороку рясно плодоносить.
– Плоди кизилу можна їсти свіжими та сушеними, із них можна варити чай. Вони чудово допомагають тим, хто страждає від ангіни, ГРВІ, – говорить дорадник.
Чорна малина дає більший урожай, ніж червона
Фото з сайту www.liveinternet.ruДе ростиме на Полтавщині та коли саджати
– У нашому регіоні чорноплідна малина ростиме скрізь. Цей сорт малини потребує врегульованого висадження. Якщо саджаєте вперше, то найкраще робити це навесні, у квітні-травні, висаджувати в рядок, на відстані 1 метр одна від одної, – розповіла Олена Дубина.
На відміну від червоної малини, чорноплідна не розмножується коренем. Щоб розмножити кущ такого сорту, потрібно зробити верхнє відведення від куща. Робити це потрібно в кінці літа. Для цього верхівку молодого пагона нахиляють та закопують в удобрений і розпушений ґрунт. Це місце потрібно полити, і вже через чотири тижні гілочка дає багато коренів.
Чорна малина витривала до шкідників і хвороб. Любить сонячні місця, але добре почувається і в напівзатінку. Рослина засухостійка, але полив під час наливання ягід збільшує врожай і покращує якість плодів.
Коли плодоносить
Плодоносить чорна малина, починаючи з середини липня до кінця серпня.
– Ягоди чорні з синюватим відтінком. Проте смак чорної малини не такий насичений, як у червоної, вона кисліша, а ягоди за розміром менші. До речі, зовні і за смаком така малина дуже схожа на ожину. Кущ чорноплідної малини більш колючий, ніж у її червоної родички, – розповіла дорадник.
Дає гарний урожай: кожна з гілок – до п’ятнадцяти ягід. Часто врожай чорноплідної малини більший, ніж червоної, досягає 5-6 кілограм із куща.
Чорна малина за вмістом вітамінів корисніша за червону. У ягодах багато вітаміну Р, який зміцнює судини, містить антиоксиданти, які мають протиракові властивості.
Після збирання врожаю пагони, які відплодоносили, зрізають на рівні землі. Це забезпечує краще надходження поживних речовин для молодого приросту, підвищує врожай наступного року. До зимівлі чорну малину не потрібно готувати спеціально.
Солодка цибуля ростиме скрізь, але зберігатиметься недовго
Фото з сайту zakaz.ua Де ростиме на Полтавщині та як саджати
– Серед 37 сортів ріпчастої цибулі, яка росте в нас, лише один солодкий – це ялтинська цибуля фіолетового кольору. Вона може рости та плодоносити на всій території України. Але чим далі цибуля росте від Криму, тим більше змінюються її смакові якості. Залежно від географічних особливостей, тепла, кількості сонячних днів, вона стає напівгострою, кількість цукру в ній зменшується, – акцентувала Олена Михайлівна.
Часто цю цибулю називають салатною, або ніжною. Вона чудово підійде для різноманітних салатів, бо не гірчитиме та не псуватиме смаку інших інгредієнтів. Деякі сорти цибулі можуть містити цукру стільки, скільки і кавун (до 11%), але вони пригнічуються гіркими речовинами й ефірними оліями, які й забезпечують смак і запах цибулі.
У відкритий ґрунт найкраще висаджувати з розсади. Висівати у теплиці та контейнери необхідно в кінці лютого – на початку березня. На 1 метр квадратний висіюють від 10 до 20 грам насіння. Сходи солодкої цибулі з’являються при температурі 18-20° тепла. Після того, як цибуля зійшла, її регулярно треба прополювати та поливати. Це необхідна умова для одержання гарного врожаю. якщо не вистачає вологи, рослини припиняють рости, і великої цибулі ви не отримаєте. Лише за три тижні до збирання необхідно припинити поливати рослину, інакше цибуля погано зберігатиметься.
Проріджування – процедура обов’язкова, відстань між цибулинами повинна бути 6-10 сантиметрів.
Головні вороги цибулі – цибульна муха і трипси. Вони люблять густі насадження і бур’яни. А ось ретельний догляд, періодичне розпушування і солоний «душ» (1 склянка солі на відро води) їх віднаджують. Якщо ці заходи неефективні, застосовуйте біопрепарат «Актофіт», умови застосування написані на упаковці.
Коли плодоносить
Солодка цибуля належить до пізніх сортів цибулі.
– Спіла цибулина має діаметр у середньому 27 сантиметрів, вага – 150 грам. Зберігається не більше 120 днів, – розповідає Олена Дубина. – Зараз ялтинська цибуля – це сорт, який зникає, бо на дослідних господарствах практично не вирощується, лише в приватному секторі.
Індійський огірок, або гарбуз-горлянка – можна їсти та виготовляти посуд
Фото з сайту pomidor.pl.uaЛагенарія, в’єтнамський кабачок, гарбуз-горлянка, індійський огірок – все це одна рослина, однорічна ліана із сімейства гарбузових, яка останнім часом користується чималою популярністю серед городників.
Де ростиме на Полтавщині і коли висівають
– Насіння цієї рослини було завезене до нас 1971 року з В’єтнаму. Лагенарія невибаглива, добре росте та дає високий урожай. Ростиме на Полтавщині скрізь, але віддає перевагу відкритому простору та пухкому супіщаному чи суглинистому ґрунту, бажано з додаванням перегною. Не любить тіні та, як ліана, потребує опори, – наголосила Олена Дубина.
Насіння висівають, коли остаточно мине загроза заморозків – у кінці квітня, першій половині травня. Між лунками має бути відстань не менше 50 сантиметрів. Краще висаджувати у ґрунт, у який восени вносили компост або перегній.
ПЛАШКА Лагенарію можна вирощувати в діжках на балконах. Для цього знадобиться 15-літрова ємність із ґрунтом, дно якої необхідно викласти, як мінімум 15-сантиметровим шаром дренажу.
Догляд та проблеми з вирощуванням
Культура дуже теплолюбна, тому повноцінно ростиме при температурі повітря 25-30°, любить регулярний полив та підживлення. До цвітіння в ґрунт вносять настій коров’яку (1 до 10), або 15-20 грам сірчанокислого калію на 10 літрів води. Під час цвітіння – 1 склянка деревного попелу та 1 столова ложка нітрофоски (нітрофосфат) на 10 літрів води.
Важливо!
– Якщо хочете вирощувати індійський огірок виключно для гастрономічних потреб, зупиніть свій вибір на довгоплідному сорті Луцертола. Інші сорти (Булава, Колба тощо) найкраще підходять для декоративних виробів, – наголосила Олена Михайлівна.
Дозріває лагенарія тоді, коли і кабачки. У їжу вживають молоді плоди, а також листя та пагони. Її смажать, готують із неї салати, оладки, каші, фарширують, солять, маринують. Регулярне вживання страв з індійського огірка підвищує імунітет, допомагає знизити тиск, попереджає розвиток склерозу. Також із в’єтнамського кабачка виготовляють безліч сувенірів та предметів побуту, у тому числі посуд, який можна використовувати для зберігання рідини та сипучих речовин (солі, цукру, круп). Але для цього треба, щоб плід визрівав до осені, був твердий.
До теми - Облаштовуємо літній душ: поради
Вирощуємо вдома арахіс
Арахіс, який походить з країн то Південної Америки, можна виростити і в Україні на власній ділянці. Плоди цієї рослини утворюються в землі у стручках, схожі на горох чи квасолю.
Світлана Обелець із Гребінки вирощує арахіс на городі вже три роки. Про те, що його можна саджати вдома дізналась від знайомих. Говорить, що з піввідра арахісу (в стручках) можна отримали 5-6 таких відер. Арахіс невибагливий: тож сонця і в міру поливу йому буде достатньо, аби дати гарний урожай. Причому, як поділились читачі з різних районів області, земляний горіх ростиме і плодоноситиме на усій території Полтавщини.
Арахіс саджають подібно до картоплі.
– Саджаємо арахіс тоді, коли й картоплю, – розповіла пані Світлана. – Для цього викопуємо такі ж лунки (у штик –півтора лопати) з таким же проміжком (70 см). У ямки кидаємо по 3-5 зернят почищеного арахісу. Але коли зійде, потрібно проривати кущики (залишати в лунці 3-4). Рослину варто підгортати мінімум двічі. Робити це так, щоб виглядала лише верхівка куща. Чим краще підгорнули, тим кращий урожай. Обов’язково треба полоти арахіс, аби позбавити від бур’яну.
Збирати такий врожай варто пізніше, ніж картоплю – кінець вересня-середина жовтня.
Умови зберігання плодів
Стручки потрібно обірвати. Потім бажано підсушити на горищі або на вулиці під навісом. Зберігати можна у мішку чи торбинці при кімнатній температурі. Зимувати арахіс може як у стручках, так і в почищеному вигляді – горіхами.
Підсмажувати можна як у шкарлупі, так і без неї.
Суниця на садових грядках
Фото з сайту lady.tochka.netСуниця –одна із найкорисніших ягід. Серед її властивостей – здатність виводити холестерин і токсини із організму, гарна підтримка при гіпертонії та атеросклерозі, виразках та гастритах. Аби здобути цю ягоду, а не обов’язково їхати до лісу. Садоводи одомашнили цю культуру і ви з легкістю виростите власну суничну галявину на городі.
– Саджають суницю на добре освітленій ділянці із гарним дренажем або яка не підтоплюється навесні, – радить Світлана Юріївна Потакова, досвідчений садовод. – Переважно саджають розсаду, але при можливості для чистоти сорту її вирощують самі.
Садівниця розповіла, що насіння суниці (як і інших культур із дрібним насінням) розкладають у ящику із сумішшю ґрунту на поверхні і не закривають землею зверху. До проростання накривають ємність плівкою або склом. Поливати ящик з насінням і молодими ростками варто обережно, щоб не повимивати рослини.
Коли кущики суниці підростуть і випустять другу пару листків, їх пікірують в окремі горщики. Для цього можна використати і невеликі одноразові стакани із отворами для відведення вологи. Варто пам’ятати, що суницю поливають мало. Лише для легкого зволоження ґрунту, адже від надмірного поливу рослини гинуть. Після проростання і пересаджування забезпечте розсаді гарну освітленість.
Висаджують суницю на ділянку у серпні-вересні. Наступного року однорічні рослини починають давати невеликий врожай.
У подальшому ягоду можна розмножувати вегетативним методом – пересаджуванням вусів, які викидає рослина.
Догляд за суницею включає у себе розпушування міжрядь, обрізання вусів. Плодоносить грядка починаючи з червня до осені. Найбільший врожай садоводи починають збирати із другого року.
Повністю оновлювати грядку, переносити її на іншу ділянку, аби уникнути виснаження ґрунту, Світлана Юріївна порадила раз на три роки.
І насіння, і розсада є у вільному продажі, але краще, радить пані Світлана, купити насінням і тоді точно знатимете, що ви вирощуєте.
Підготували Ольга Правденко, Юлія Корж та Ольга Матвієнко
