| Любов (не захотіла фотографуватися): – Я ніколи не беру кредитів. Намагаюся обходитися тим, що в мене є. Якщо є гроші, то їх і витрачаю. Коли немає, то просто обмежую себе. Кредити для мене – це неприємно і страшно. Знайомих, які б брали, не пам’ятаю, але точно щось чула про історії з кредитами банківськими, як люди виплатити не змогли. Ось по телевізору, по радіо теж скільки передач про те, як дурять. Оголошення на кожному кроці висять, але чи може так бути, що тобі дадуть 500 тисяч без усіляких документів і довідок. Одразу видно, що обман. Ніколи в житті в таке не повірю. | |
 | Володимир: – Якщо обирати між кредитами у банках, позикою у друзів і якимись незрозумілими кредитними спілками, то, найперше, я звернуся до друзів. На другому місці – банки. А як зовсім нікуди діватися буде, то і в кредитну спілку звернуся, мабуть. Коли гроші потрібні, то, думаю, людина буде шукати будь-який вихід. Тут варто обирати між варіантами по мірі їх ненадійності. Взагалі ніколи із банками справи не мав, ніколи не було кредитних карток. Сподіваюся, що ніколи і не буде. |
 | Тамара: – Зараз у родичів позичити дуже важко. У всіх грошей немає і свої проблеми. Проте я намагаюся і не боргувати. Кредитам я не вірю. У банках нас дурять із відсотками: узяв кредит, а потім виплатити ніяк. |
 | Лариса: – Ніколи не мала справи з кредитом і не збираюся. Кредити завжди були поганою справою: і за Радянського Союзу, а зараз – тим більше. Поки не назбираю, то позичати в жодному разі не буду. Краще почекати з якоюсь покупкою. І родичі в мене ніколи в кредити не залазили. Ми люди не заможні, тому і не має потреби брати великі гроші. Ось, наприклад, мені потрібен був холодильник, то ми назбирали і купили. Коли брали за готівку, нам ще й знижку 20% зробили. А якби кредит узяли, то ми б і їх заплатили, і зверху ще б переплатили багато. |
 | Олексій: – Зараз нікому довіряти не можна. У банках дурять у будь-якому випадку. Просто роблять такі умови, щоб людина кредит взяла, а потім обманюють і вимагають ще більше грошей. Депозити у банках не краща справа, ніж кредити. Багато часу витрачаєш, щоб забрати суму, яку поклав. У мене був випадок із банком: поклав депозит, а потім ледь назад отримав. І в головне управління банку в Києві писав, і в Нацбанк писав, поки виплатили. Все ж, коли класти в банк гроші під відсоток, то у національній валюті або в євро. Кредитна спілка теж не вихід. Ось років два тому випадок був, коли кредитора обікрали, усю вину на двох дівчат-касирів переклали і гроші не повернули. Взагалі ж краше нікуди не йти. У банках часто буває, що підписувався на одні умови, а тобі потім говорять, що дрібним шрифтом в угоді інше написане. І вони праві, нічого не доведеш. Позичати гроші у взагалі невідомих фірмах за оцими оголошеннями на зупинках взагалі не діло, бо навіть через суд не доведеш нічого. |
 | Віта: – Думаю, що краще з кредитами не мати справу. У наш час звертатися до банку небезпечно через відсотки високі. Береш не дуже велику суму, а потім віддаєш у кілька разів більше. Це за умови, якщо взагалі вдасться колись виплатити. Ні я, ні мої друзі, знайомі з кредитами не зв’язуються, намагаються своїми силами викрутитися. |
 | Людмила Василівна: – Якщо терміново потрібно, звичайно, то краще у родичів-знайомих позичити. У банках –ненадійно. І банк може збанкрутувати чи ще щось. Мені здається, що кредити – жахливо. |
 | Яна: – Не завжди виходить позичити у родичів. Нам, наприклад, немає у кого позичити. То в разі неохідності звертаємося до банків. Аби себе убезпечити, вивчаємо банки, кредитні ставки, скільки переплатимо, чи зможемо виплачувати ту суму в місяць, яка вийде. Тобто не просто піти в будь-який банк і взяти велику суму. До кредиту потрібно підходити з холодною головою. Щоб потім не виходило таких страшних історій, як розповідають: взяв кредит, а тепер від працівників банку ховаюся і слухавку не беру. |
 | Марина: – Намагаюся, щоб витрати не перевищували моїх прибутків. Але коли потрібно, то краще позичити у когось. Були негарні історії з банками. Дуже потрібні були кошти, і взяла в банку 300 гривень. Наступного дня виплатила і забула про це. Лише десь через півроку мені прийшло повідомлення, що маю заборгованість у цьому закладі на трохи більше суму, ніж колись давно позичала – гривень 500. Пішла розбиратися, то мені сказали, що я колись там ще гроші знімала з картки. Попросила показати запис відеокамери, де я ніби гроші знімала. З’ясувалось одразу, що помилися. Нічого тоді не заплатила банку, але в таку саму історію потрапила і моя мама, але в іншій організації. Але мама не розбиралась і просто заплатила суму боргу. Тому відтепер з цими установами пов’язана лише зарплатною карткою на роботу. Ще зі знайомим історія була. Знайомий взагалі повірив у кредит за оголошенням просто на вулиці. Якась організація обіцяла машину у кредит. Тільки потрібно стати у чергу, сплатити якусь суму – і одразу кошти дадуть, коли до тебе дійде черга. Коли ставав, то був другим у черзі, а потім виявився 120. Хотів гроші забрати і ніякої машини вже не брати, та йому не повернули фінанси. Довести нічого не зміг. А ця контора і зараз діє. |
 | Дмитро: – Як на мене, то краще у банку брати. Якщо доходить діло до того, щоб позичати, то це певно велика сума, невелику і самому назбирати можна. А у родичів, зазвичай, тисячу-дві заборгуєш – і все. Ось тіки брати кредити можна не в кожному банку. Потрібно ретельно вибирати, аби потім тебе не пошили в дурні. Про якісь кредитні спілки чи контори із оголошень на зупинках чи в автобусах взагалі не може бути й мови. Вони часто взалагі не мають жлднтх дозволів, апапери, які ти підписуєш, більш за все, фіктивні. У банку, принаймні, є пакет документів, які в разі чого можна і вивчити, не полінившись, і вони ж будуть підстраховкою. |
 | Дмитро: – Коли раптом виникає така потреба, то йду до друзів. Банкам взагалі не довіряю і лише б у крайньому разі брав би кредит. Усім об’явам про «дам мільйон під 1%» не вірю і не можу зрозуміти, як їм може хтось вірити. А вони ж є, і значить, хтось туди звертається. |
 | Ніна Король: – Нам на початку 2008 року потрібні були гроші, тож шукали банк, аби взяти кредит. Опитали знайомих, дізнались, як банки вчиняють зі своїми позичальниками. Обрали той, котрий 16 років на ринку і не піднімав процентну ставку за кредитами. Притому якщо банк поважає себе і клієнта, він дає договір на руки, аби могли удома детально вивчити – так і було у нашому випадку. Знайомі юристи й економісти вивчили документ, не знайшли заковик. Лише тоді ми узяли кредит. Виплатили раніше, бо це дозволяли умови договору. Тож я довіряю перевіреним банківським установам. |
Нагадаємо, що під час попереднього опитування полтавці розповіли, як зараз купити квартиру і чи вигідно брати іпотеку.
