Проходимо загальний медогляд: що, де, коли

Як пояснюють медики, це для профілактики та зниження  рівня  захворюваності,  інвалідності  та  смертності населення. Але до цього часу в медзакладах трапляються непорозуміння із тим, до якого спеціаліста йти, а іноді – навіть із можливістю потрапити на прийом.

Фото з сайту izvestiya.odessa.ua Читайте аткож - Найпоширеніші хвороби хребта: симптоми та методи лікування Як потрапити до потрібного лікаря, дізнавались журналісти «Кола» У процесі реалізації медичної реформи, організацію та контроль диспансеризації  зобов’язали здійснювати сімейних лікарів. Для цього вони  проводять  певну роботу та облік населення, яке обслуговують та розподіляють  за групами: – діти першого та другого років життя; –  діти дошкільного віку від 3 до 6-7 років та  діти,  які  не відвідують дошкільні заклади; –  школярі віком до 15 років; – діти від 15 до 18 років; – дорослі. Складаються  графіки оглядів. Під час медичних оглядів, згідно з Наказом, проводиться: – збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети (інформація про пацієнта, захворювання та основні скарги); – антропометричні вимірювання (зріст та вага); – вимірювання артеріального тиску; – пальпація молочних  залоз,  гінекологічний  огляд  жінок  (за відсутності патології – один раз на три роки); – вимірювання гостроти слуху; – вимірювання гостроти зору; – аналіз крові  (вимірювання  швидкості  зсідання  еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину); – аналіз сечі на білок; – електрокардіографія (щороку); – вимірювання внутріочного тиску (після 40 років); – маммографія жінкам (з 40 років – один раз на два роки); – ультразвукове дослідження   простати    чоловікам    (з   40 років – один раз на два роки); – пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років); – пневмотахометрія (дослідження легенів); – рентгенологічне обстеження органів грудної клітини (один раз на два роки). А групі підвищеного ризику – щороку. До них  належать працівники окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана  з обслуговуванням населення і може призвести до поширення  інфекційних хвороб. Відсутність такого огляду – не причина відмови у прийомі Нещодавно до редакції «Кола» звернулась жителька Пирятинського району. Жінка стверджує, що в ЦРЛ її з кровотечею не хотіли направляти до лікаря через відсутність даних про проходження флюорографії. Хоча жінка наполягала на тому, що проходила це обстеження менше року тому. Чи мають право людині відмовити у медобслуговуванні, якщо вона не пройшла обстеження флюроографом, або вона не бажає цього робити,  розповів Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації. – У лікарняних закладах зобов’язані приймати всіх пацієнтів. Але завдання медперсоналу переконати людину в необхідності такого огляду. Кожен повинен розуміти, що це все лікар робить не для себе, а для пацієнтів і безпеки оточуючих. Це необхідно для попередження захворювань. Кожен має задуматись про наслідки, які можуть бути у разі невчасного їх вияву. До теми - У Полтаві можна отримати безкоштовну консультацію лікарів через інтернет або телефоном Куди ж звертатись у разі непорозуміння із медперсоналом щодо відсутності чи втрати результатів аналізів,  Віктор Петрович зазначив: – У кожному закладі є керівник: головний лікар, завідувач відділення, завідувач поліклініки, старша медична сестра. Звертатись потрібно до них. Тобто, якщо непорозуміння  трапилось у центрі первинної медико-санітарної допомоги, варто звернутись до адміністрації центру, що  відповідають за роботу амбулаторії.