Активний ленінопад на Полтавщині почався з обласного центру.
Хоча Леніни в області страждали вже не вперше. Поодинокі випадки були і протягом останніх двох місяців, і протягом останніх років. Проте саме з Полтави 21 лютого після кривавого четверга у Києві пав перший Ленін, після якого за два дні тієї ж долі зазнали десяток пам’ятників в області. Не чекаючи сесії міської ради, полтавці звалили монумент. Хоча міська влада наступного дня рішенням сесії також погодила демонтувати Леніна. Наразі ведуться дискусії, чим його замінити – новими пам’ятниками, будівлями чи храмами.
Далі про те, з чого почався ленінопад області – хроніка 21 лютого.
Люди чекали півтори години, не знаючи достеменно, чи щось відбудеться
Про те, що Леніна будуть валяти 21 лютого пройшлися чутки в Інтернеті. Хтось почув від знайомих, хтось прочитав в соцмережі. Хтось повідомляв, що це станеться о 16.00, хтось о 17.00. Журналісти «Кола» прибули на площу о 17.00 рівно. В цей час купки людей вже стояли з усіх сторін монумента та озиралися. Кожен не знав точно, чи щось відбудеться, проте чекали.
Люди з однієї компанії йшли до іншої – питати, коли та що. Також підтягнулися і правоохоронці в штатському, працівники обласної адміністрації, члени комуністичної партії. За пів години до групи журналістів «Кола» з трьох чоловік підійшли 3-4 особи, питаючи, чого стоїмо. Усі щось чули, проте не вірили, що таки знесуть. Але все одно фотографувалися напам’ять. Цього вечора площа Леніна стала найпопулярнішим місцем у Полтаві – люди підходили і підходили, усі фотографувалися. За годину, до 18.00, людей значно побільшало. Ніхто не знав достовірно, чи треба чекати, але чекали. В цей час один з літніх чоловіків підійшов до підніжжя пам’ятника і поклав розірваний квиток члена комуністичної партії. Кілька людей поклали туалетний папір до пам’ятника на знак зневаги.
Після півторагодинного стояння на місці ситуація почала активізуватися. Біля площі були помічені молоді люди в масках з драбиною та тросом. Через 5 хвилин на лощу прийшла колона людей. Вони прийшли з Народного віче, яке відбувалося у стінах обласної ради. Як стало відомо пізніше, на Віче вирішували, валити Леніна 21 лютого чи почекати рішення сесії. Думки розділилися. І спонтанним рішенням було – робити зараз.
Троси не витримували – рвалися кілька разів
Як тільки на площу прийшла колона, людей почало більшати з кожною хвилиною. Ті, хто були на площі, телефонували друзям, рідним, звали їх на площу – подивитися як Леніна валяють. Полтавці заполонили всю площу, тротуари, також стояли на площі перед бібліотекою ім. Котляревського, дивилися з вікон сусідніх будівель. Проїжджаючі авто сигналлили у підтримку. А коли тролейбуси чи автобуси зупинялися на світлофорі, люди по ту сторону дороги кричали, щоб той швидше їхав, бо не видно.
Півтори години чекання і почали. Коли стало зрозуміло, що зараз почнеться, група представників комуністичної партії в складі 5 чоловік вишикувалися перед пам’ятником на знак протесту. Це не завадило хлопцям з драбиною підійти до пам’ятника. Хтось навіть спробував поштовхатися, але штовханина закінчилася за 30 секунд. Більше валити пам’ятник ніхто не заважав. Не рахуючи одного дідуся, який почав голосно розповідати, як він фотографувався в день весілля біля Леніна і що валяти пам’ятник не правильно.
Дідуся не слухали, зняли його коментар на відео для місцевих телеканалів і продовжили. Хлопці залізли на монумент та одягли петлю із залізного тросу на шию залізного Леніна.
Натовп підтримував оплесками, гаслами, навіть порадами. Чоловіки, що спостерігали знизу, обговорювали, як краще звалити. Де треба підпиляти, що треба пригнати автомобіль, хтось висловлював сумніви, що хлопцям вдасться того вечора завершити справу. Хтось згадував своїх колег, яким точно вдалося зробити б це швидко. Інші під час спроб повалення Леніна вели дискусії про роль цієї особистості в історії України.
Можна сказати, що на площі зібралися спостерігати тільки прихильники повалення. Якщо противники і були, то їх було дуже мало і не чути.
Перші спроби звалити монумент були невдалими. Трос тягнули вручну, він тріснув. Таке повторилося кілька разів. Коли стало зрозуміло, що одним тросом та вручну монумент не звалити, на допомогу пригнали спец автомобіль та привезли багато тросів. На пам’ятник накинули до десятка залізних тросів. Та і це не відразу допомогло. Півтори години чекання, потім півтори години намагань. І о 20.10 пам’ятник таки піддався. Під оплески – упав.
Натовп відразу почав співати гімн, вигукувати гасла і намагатися підійти до залізного монументу, який тепер долі. Також після повалення спалили і розтоптали прапор Партії регіонів. Частина почала розходитися відразу. А частина ще довго товпилася над «останками».
Голову «Леніна» відбили і понесли до пам’ятника Шевченка
Активісти кувалдою відбили голову залізному монументу та понесли її до пам’ятника Тарасу Шевченку. Там положили її до підніжжя кобзаря і проспівали гімн України. Далі - Леніна пообіцяли переплавити на дзвони. Настіпного дня міська рада проголосувала за таки демонтаж пам’ятника і за встановлення у Полтаві пам’ятника Івану Мазепі.
Поскриптум:
Їдучи додому журналісти «Кола» чули у транспорті багато розмов. Усі телефонували один одному і переповідали події останнього вечора. «Ти уявляєш?! Звалили! Так!» радо розповідала комусь жіночка в маршрутці. Компанія дівчат та хлопців вже подалі від центру міста помітила журналістів (мабуть за купою техніки, якими вони були обвішані), і запитали чи Ленін стоїть. Коли почули, що ні, побігли за журналістами і просили показати фото.
До теми:
У Лубнах Леніна знесли офіційно, Кірова — ні, також провели мітинг-реквієм
У Кобеляках священик розбив Леніна
Замість зваленого Леніна в Машівці хочуть встановити Героїв Майдану або Шевченка
На Полтавщині у Гадячі повалили пам’ятник Леніну
На Полтавщині решетилівського Леніна знесли: залишились тільки черевики