Нагнітання це чи в українців «на носі» реальна проблема, вирішили дізнатись і журналісти «Кола»
Що каже законодавство
Проблеми можуть з’явитися через набуття чинності 1 січня 2015 року деяких статей Закону «Про безпеку та якість продовольчих продуктів», які мають забезпечити виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Згідно з законом, із 1 січня не дозволяють дворового забою: «забороняється здійснювати забій парнокопитих та інших копитних, а також забій свійської птиці та кролів в обсягах, що перевищують 5 голів на день, не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл і зареєстрована ветеринарною службою» (частина 2 статті 33).
Окрім того, забороняється з нового року і продаж на агроринках необробленого молока, домашнього сиру та м’яса копитних тварин, яких забили вдома (частина 1 статті 35).
В обласній владі назрівання проблеми не відкидають
Іван Филоненко
Іван Филоненко, заступник директора Департаменту агропромислового розвитку з тваринництва та переробної промисловості ОДА, вважає неприпустимим вводити в дію закон із початку 2015 року. Із його слів, Полтавщина ще не готова до цього і застосування статті закону потрібно відстрочити мінімум на 2 роки.
– На сьогодні стоїть питання про введення в дію частини 1 статті 35 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». У ній йдеться про заборону реалізації та обігу необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитих та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках. Звісно, якщо ми хочемо до ЄС, то без цього нам не обійтись, бо потрібно дотримуватись європейських стандартів. Проте ми не готові до того, щоб ця стаття почала діяти вже 1 січня 2015 року, оскільки нині немає достатньої кількості молочних та м’ясних кооперативів. Нововведення потрібно відстрочити, адже воно потребує державного фінансування, а тим часом подбати про захист наших селян: забезпечити базу для розвитку особистих селянських господарств і фермерських кооперативів для створення структури, яка візьме на себе повноваження під час забезпечення здавання якісної продукції як на аграрні ринки, так і для здавання на переробні підприємства.
Навіщо такі кооперативи?
– Кооператив створюють для юридичного захисту людей та покращення якості сировинної продукції в галузі тваринництва, – пояснив Іван Филоненко. – У кооперативах у населення приймають молоко, охолоджують його й очищають, відразу перевіряють і визначають відсоток жирності та інші показники, потім відправляють на молокопереробні підприємства. Окрім того, плюс кооперативу ще в тому, що населенню за якісне молоко платять більше, ніж це роблять нині стихійно (про об’їзд молоковозом сіл – автор), обдурюючи людей. Тому селян потрібно готувати до того, що надалі, дійсно, з бідона та відра ніхто вже не прийматиме молоко. Для цього і створюються кооперативи. Та сама ситуація і з м’ясом. У постанові вимагають забивати тварин не вдома, а везти на бійні, які відповідають ветеринарно-санітарним вимогам. Останні на Полтавщині – лише на сертифікованих м’ясопереробних підприємствах. Тому людині потрібно буде з 1 січня домовлятися про авто, вантажити тварин у цю машину і везти на бійню, яка розташована за 5-15 км від села, а, може, і в іншому районі. На об’єктах, де, власне, забиватимуть тварин, працюватиме і ветеринарна служба, яка видаватиме довідки. Звісно, потрібно буде платити за те, що заб’ють тварину. А потім ще везти туші у зворотному напрямку. Тобто все це додаткові фізичні та фінансові витрати. Тому потрібно, щоб всі ці функції взяли на себе обслуговуючі кооперативи. Варто також зазначити, чим більші будуть партії молока, що здають, тим більше грошей за нього отримають селяни.
Сумна статистика
Нині на Полтавщині всього 13 кооперативів, із них 9 молочних. Чотирнадцятий (десятий молочний) – на етапі створення. Проте якщо у деяких районах області є не один кооператив, то в деяких взагалі немає.
- Глобинський район – 1
- Диканський – 1
- Зіньківський – 1
- Козельщинський – 1
- Кременчуцький – 1
- Машівський – 1
- Ново-Санжарський – 1
- Решетилівський – 2
- Семенівський – 3
- Чрнухинський – 1
- Оржицький – 1(але ще тільки стоврююється)
Щодо забійних пунктів – їх в області 37 (не враховуючи ті, що мають м’ясопереробні підприємства), але розміщені вони лише в 14 районах (найбільше в Хорольському).
- Полтавський – 3
- Оржицький – 1
- Новосанжарський – 2
- Машівський – 1
- Лохвицький – 4
- Котелевський – 1
- Козельщанський – 1
- Кобеляцький – 2
- Карлівський – 1
- Глобинський – 1
- Великобагачанський – 1
- Хорольський – 12
- Шишацький – 6
Впровадити закон – залишитись без домашньої продукції та з «діркою» в кишені
Інфографіка Юлії Деркач
Заступник директора департаменту підтверджує: якщо закон набуде чинності, на ринках порідшають лави із салом, м’ясом копитних тварин, сиром та молоком. Все це у свою чергу призведе ще і до зростання цін на продукцію на ринках. Окрім того, селяни залишаться без свого основного доходу для виживання.
– Якщо з 1 січня набере чинності закон, в тяжких економічних умовах сьогодення ми ще більше погіршимо життя наших людей, скоротиться поголів’я, стане менше продукції, піднімуться ціни, – твердить Іван Олексійович. – Тому ми вже піднімали це питання у Міністерстві АПК, нині підготували лист новому міністру Олексію Павленку. Просимо, щоб нововведення відстрочили щонайменше на 2 роки. Велика проблема ще в тому, що досить часто закони у нас пишуть і приймають, не вивчивши, як вони діятимуть на місцях в реальних умовах. Адже перед тим, як щось узаконювати, варто перевіряти, до чого це призведе на практиці.
Парламентарі вже запропонували зміни, аби уникнути протестів населення.
За відтермінування закону виступили і деякі народні обранці. Нардеп Сергій Каплін цього місяця зареєстрував черговий законопроект, яким пропонує відстрочити заборону.
– З 1 січня 2015 року українським селянам хочуть заборонити подворовий забій худоби. Хочеш забити більше 5 голів – їдь на бійню! Не хочеш чи не можеш – тоді на ринок ні ногою! – написав нардеп Сергій Каплін на свій сторінці в соцмережі. Теж саме стосується і тих, хто продає домашнє молоко чи сир. Україна пішла на такий крок, бо взяла на себе міжнародні зобов’язання.
Але Уряд навіть пальцем не поворухнув, аби підготувати селян. Ні забійних пунктів, ні заготівельних. Селян по суті змушують здавати свою продукцію за безцінь перекупникам. Зареєстрував законопроект №1499, аби відтермінувати введення заборони на реалізацію селянської агропродукції на ринках до 1 січня 2017 року. А Уряд за трьохмісячний термін має розробити та затвердити державну програму утворення та відкриття пунктів закупівлі молока та боєнь. І щорічно виділяти на це гроші.
До речі, ще один народний депутат із Полтавщини Тарас Кутовий разом з Оксаною Продан (обоє з Блока Петра Порошенка) внесли свої пропозиції в законопроект 1499-1 щодо ситуації.
– Такий шлях вирішення проблеми приведе норми законодавчих актів України у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу, а також дозволить уникнути соціальної напруги та протестних настроїв серед приватних домогосподарств, – йдеться у пояснювальній записці до проекту закону.
Що кажуть люди
Вікторія Шевченко, Полтава, мама двох дітей:
– Мені прикро, якщо Закон «Про безпеку і якість продовольчих продуктів» набуде чинності з 1 січня. Для мене неприпустимо, що не зможу купувати молокопродукти у селян. Хоча я знайшла варіант зараз, тож шукатиму його і тоді: магазин у мене поряд, але якість магазинного молока мене не влаштовує. У місті знайшла людей, які тримають 3 корови. Двічі на тиждень беру в них молоко, виходить 8 гривень за літр. Дуже задоволені, бо з вершків чудова сметана, а молоко – смакота: як у дитинстві в бабусі. Тож малечі я не куплю магазинного молока: або домашнє в тих людей, які охайні та яким я довіряю, або молочна суміш.
Надія Мазуренко, Полтавський район, тримає кіз, корову та свиней:
– Про це вже говорять років 3-5, а бійні так і не збудували. Тож селяни будуть і далі продавати м’ясо, як і раніше, обходячись без цих дозволів. Тільки везтимуть не на ринок, а торгуватимуть із землі чи через оголошення, знайомих. Із молоком так само. Тим паче, якщо доїльні апарати в когось і є, то вимкнення світла заважатиме, а тварина не чекатиме, коли ввімкнуть світло – корову чи козу треба доїти за графіком, як вона звикла. Тож, думаю, якщо закон набере чинності, а для цього нічого не готове, то все одно люди змушені будуть виживати, а отже, обходитимуть його – і все: продаватимуть не на базарі, а хай і дешевше, поза базаром, як і зараз, їздять по вулицях, продають під під’їздами чи біля базарчиків неподалік.
Галина Яківна, Полтава:
– Закон – нісенітниця. Хто дбає про репутацію і клієнтів і може купити доїльний апарат, той і без закону це зробить. А кому не під силу для однієї чи двох корів купити апарат, то обійдуть цей закон. Я 20 років тримаю корів, недавно купили апарат, доїмо трьох апаратом, але він недешевий (більше 4 тисяч коштував із рік тому), не всі можуть купити, та й перебої ж з електрикою заважають доїнню. І все одно додоювати корів доводиться руками. Тримати трьох корів дуже дорого, ми ж живемо на околиці міста, тож улітку пасемо, а зараз іде близько 5 тисяч на корми для худоби (три корови і теля). У нас корови всі зі щепленнями та паспортами, слідкуємо за цим. Штучне запліднення – 250 гривень, але буває, що й тричі треба проводити, бо корова «не погуляла». Тож щоб корова завагітніла, треба теж немалі гроші. Тому ті, хто тримають корів, обходитимуть такий закон і продаватимуть «на дому», як ми. Скажу, що дуже важко тримати корів: молоком заробляєш небагато, якщо врахувати всі витрати на тварин.
