Аби донести до громади хто вони такі й чим займатимуться покликали журналістів та місцевих жителів, які занепокоєні появою бійцівського формування в їх населеному пункті.
Знайомство відбулось сьогодні, 10 серпня, на території табору, який не функціонує вже 20 років. Бійці «Мирного» вже почали його благоустроювати – розчистили, провели комунікації. На цьому, як запевняють, не зупиняться.
– Аби тут поселитись, домовлялись з сільською владою, – твердить Ілля Кива, координатор «Мирного». – Ми спеціально обрали цей табір, він, мабуть, один із найбільш закинутих на Полтавщині. Для того, щоб наше перебування тут полягало не лише в охороні, ми збираємось цей табір привести до того стану, щоб його знову можна було використовувати за призначенням. Сьогодні тут 28 бійців, а буде 100. У нас є 10 днів для підготовки приміщень до приїзду решти групи. Останні нині знаходяться в Дніпропетровську, проходять підготовку, де є відповідні бази та інструктори.
Підготовка триматиме мінімум місяць. Кістяк складають ті люди, які були в зоні АТО та працювали в добровольчих батальйонах – не лише з Полтави.
– У нас немає розподілу полтавські, дніпропетровські, кіровоградські – тут українці, – зауважив координатор. – В поняття підготовка входить тактика, стрільба, розмінування – проходитимуть заняття на полігонах УМВС. Наш спецрозділ обов’язково поїде в зону АТО.
Чим «Мирний» відрізняється від інших військових та міліцейських формувань?
– В першу чергу своєю організацією і професійною підготовкою, хоч про це ще рано говорити. Ми забезпечуватимемо порядок і на території Полтавської області. Усі ми знаємо, що в Миргороді нині найбільше поселилось біженців, разом з якими можуть заїхати і колишні сепаратисти. Окрім того, в Миргороді знаходиться аеродром, який потребує посиленої охорони, як стратегічний об’єкт. Тобто наш підрозділ вестиме і патрульно-постову службу, і охоронну діяльність, і окремі задачі в зоні АТО.
Чому «Мирний»?
На запитання журналістів, чому спеціальний підрозділ особливого призначення охрестили «Мирний», Ілля Кива відповів:
–Тому що задача не воювати, а принести на своїх плечах мир, а потім його захищати.
Нагадаємо, що цей батальйон затверджений спеціальним наказом МВС. Поява такого формування викликало неоднозначну реакцію серед громадських активістів. Зокрема, через їхню атрибутику.
До речі, журналіст помітила її лише на в’їзді на територію, а так – більше державних стягів.
Усі бійці пройшли детектор брехні
Зі слів координатора, в прямому сенсі застосовували поліграф, ставили три основні питання
- – Яка мотивація (чому вирішив вступити до підрозділу)?
- – Чи готовий віддати життя за Батьківщину?
- – Чи готовий вбити ворога?
Серед бійців немає багатодітних батьків – це також один із пунктів, за якими обирали склад.
Зброю всі отримають лише після всіх перевірок, отримання документів, висновків психологів та психіатрів. Ну звісно лише, тоді, коли в цьому буде необхідність – тобто відповідне завдання (операція).
Про забезпечення батальйону
Зі слів координатора, перед тим, як формувати батальйон, звертались до різних благодійних організації. І вони відгукнулись. Адже лише на обмундирування одного бійця потрібно не менше 8 тисяч гривень. З харчами допомагають і жителі села Головач. Їх також покликали цього дня до колишнього табору, аби познайомитись і заспокоїти. Адже у селян, з моменту появи бійцівського формування на території їхнього населеного пункту, з’явилось занепокоєння і багато питань.
Спочатку провели освячення представників підрозділу та території табору. Потім поспілкувались з людьми і запросили всіх на обід. Пригощали борщем, кашею, овочами та безалкогольними напоями. Запевняли селян, що в них діє «сухий закон», мовляв, не для того приїхали.
Думки жителів села Головач щодо перебування в таборі батальйону «Мирний»:
– Ми мирні люди, але в такий час, як нині, потребуємо захисту. Я хочу, аби на цій території (про табір,– автор ) як колись бігали діти. Якщо для цього потрібно, щоб тут навчались військові, міліція – ми готові поділитись нашим шматочком землі, яка давно не використовується. Звісно нас лякає зброя і так далі. І думки в людей різні щодо їхнього перебування тут, – зауважила Світлана Іванівна.
– Я не проти них, хай будуть. Адже табір закинутим був. А я провела тут дитинство, моя мама в ньому працювала. І вже за тиждень їхнього тут перебування я помітила зміни – вони все розчистили. Сподіваємось і на подальші результати, – твердить пані Оксана.
Аби більше позитивно вразити жителів села Головач, представники «Мирного» передали сільським головою 20 новеньких рюкзаків. Адже саме стільки малюків повинні піти до 1 класу в місцеву школу цього року.
За словами В’ячеслава Сологора, сільського голови, в самому Головачі нині прописано 7800 людей.
