Саме зараз вирішується доля кожного з нас, кожного громадянина нашої багатостраждальної Батьківщини. Та і саме питання, чи матимемо Ми, українці, Батьківщину також вирішується...
Ціною власного життя та здоров’я військові на сході України стримують російські окупаційні війська та банди сепаратистів-головорізів. Подекуди не маючи найнеобхіднішого, чітких наказів і навіть чіткого розуміння, що робити далі вони мужньо захищали і захищають наш мир та спокій.
Як говорив мій добрий друг Рустам, боєць батальйону «Київ-2»: «Ми лише засіб у цій війні - весь народ воює».
Містком між захисниками Вітчизни і простими громадянами стали волонтери. Тисячі юнаків та дівчат, чоловіків та жінок, які вже встигли зреалізувати себе в цьому житті, стали фахівцями у різновидах військової амуніції та техніки, логістиці, тонкощах забезпечення солдатів на фронті. Саме тому ми досі вистояли у цій війні.
З початку військових дій минуло вже чимало часу, втім ситуація не стає менш загрозливою. Суспільство звикло до війни, як явища буденного і перестало реально оцінювати загрозу. Згадайте реакцію себе, своїх знайомих, коли з’явилися перші загиблі. А зараз? Інформація про втрати на фронті для багатьох стала нормою. Ці цифри вже не сприймаються як щось екстраординарне і обурливе. Вони просто займають своє місце десь поруч із прогнозом погоди у випуску вечірніх новин. А потім ми дивуємося, як можна в такий час влаштовувати паради зомбі на Хеллоуін? І більшість навіть не задумується, про те, що жодна бомба досі не впала на їх будинок лише тому, що за це заплачено життям чийогось нареченого, чоловіка, батька, сина.
Така ситуація відобразилася і на постачанні військових. Ті, хто допомагав волонтерам, вже суттєво вичерпали свої ресурси, а хтось так і не спромігся переступити через себе. Навіть якщо Ви допомогли один раз, не варто вважати свою місію виконаною — вона закінчиться лише тоді, коли скінчиться війна.
Всі знають про «ефективність» і «дієвість» влади. Звісно ж, з цим треба боротися. Але вимагати щось від зажерливого чиновництва, витрачаючи час і сили на паперову тяганину, в той час як нашим хлопцям потрібні теплі речі, їжа і чиста вода, на мою думку, є далеко не першочерговим завданням. Хто хоче цим зайнятися – ніша вільна, це теж важливо, без сарказму…
Полтавські волонтери руху «Вільні Люди» допомагають бійцям, що перебувають на передовій. Так вже склалося, що найчастіше корисні вантажі доставляються в частини армійської розвідки. Ще з літа, щотижня з Полтави на Донбас вирушає гуманітарний вантаж. Скільки вже передано тон найнеобхіднішого і скільки на це витрачено тисяч гривень сказати, мабуть, нереально. Ми намагаємося давати якнайповніший звіт по кожному виїзду в зону АТО, але повної картини відобразити часто не вдається – якщо постає вибір чи писати звіт про поїздку, чи займатися комплектацією чергового гуманітарного вантажу, ми обираємо останнє. Наведу хоча б той факт, що з будматеріалів, які доставили полтавці, розвідники змогли побудувати справжню польову лазню, де в прямому сенсі відігріваються після спецоперацій наші солдати.
Цього тижня полтавці знову вирушать до зони АТО. Оголошене перемир’я не зупинило бойових дій, але суттєво скувало можливості наших бійців. Тому в цей час ми мусимо бути спокійні та зорганізовані як ніколи.
Якщо Ви хочете, щоб бомби не рвалися на вулицях нашого міста, нагадаємо, що пункт прийому допомоги працює за адресою вул. Шевченка 44, оф.17, магазин туристичного спорядження TopRope.com.ua (Олександр, тел.: 066-340-26-92). Відкрито також картку для переказу коштів на потреби бійців АТО: 4731 2171 0751 4364 (Приватбанк, отримувач Омельченко О.В.)
Лише спільними зусиллями військових, волонтерів, свідомих та небайдужих громадян, наш народ зможе вистояти у цій війні! Слава Україні!
Дмитро Жмайло, громадський активіст,
волонтер громадського руху "Вільні люди"
