Щотижня по кілька разів до бійців із допомогою їздять волонтери.
Волонтери везуть усе: від овочів до тепловізорів
Щодня на Сході України продовжуються бої. Солдати на передовій витримують постійні обстріли своїх позицій. Відступати не збираються і готові стояти до перемоги. Тут єдиний настрій у всіх: свою країну ворогу не віддадуть. Проте реальні бої – це лише частина буднів українського військового. У той час, коли товариші по службі виїздять на бойові завдання, частина хлопців у підрозділах займається облаштуванням нехитрого солдатського побуту. У цьому значною мірою беруть участь і волонтери.
– В останній тиждень кількість поїздок на Схід значно збільшилася, – розповідає Володимир Пілат, волонтер громадського руху «Вільні люди». – То ми навантажили дошками вантажівку, терміново відвезли. Тепер ось виникла нагальна потреба у воді, адже з місцевої їжі не звариш. Привезли цього разу десять тонн води, частину якої потім вже самі бійці переправлять на позиції. Так і виходить, що то одяг треба відвезти, то їжу.
Разом із водою під час однієї з останніх поїздок відвезли кілька сотень кілограмів «тушонки». Наступного разу повезуть капусту. Інших овочів у роті розвідників, підшефній полтавським волонтерам, вистачить до кінця грудня. Потім збиратимуть знову.
Потреби військових змінюються щотижня. Усе це оформлюють у список і передають полтавцям. Ті збирають і відправляють. Такий коловорот триває вже кілька місяців. Солдати журналістам не розповідають про свої потреби і скромно говорять, що все є.
– Та що нам треба? Скільки ж люди ще можуть це все давати? – відповідає на питання один із бійців.
Але подекуди зізнаються, що без допомоги волонтерів так довго триматися не змогли б.
– Зараз воюємо дуже добре. І Збройні сили, і добровольчі батальйони стоять до останнього, не відступають без потреби, – розповідає розвідник Іван. Говорить також, що без допомоги волонтерів було б складно:
– Із того, що видала армія, на мені тільки пістолет. Так, видали боєприпаси, зброю, а ось форми, теплих речей немає. В Інтернеті побачив картинку: армія до волонтерів та після. Це відображає дійсність. Багатьма приладами вчимося зараз користуватися з нуля, бо їх просто не було раніше в армії. Саме такої спеціальної техніки, приладів і не вистачає на передовій.
«Вільні люди» передають бійцям спальні мішки та каремати, овочі, фрукти, консерви, воду, дрова. Останнім часом закуповують теплий одяг. Усе це шукають за найдешевшими цінами. Уже добре орієнтуються, де купити військовий фліс, дешевше, ніж у магазині, а де замовити тепловізори зі значною знижкою.
– Іноді шукаємо знижки, іноді одяг замовляємо пошити спеціально. Уже знаємо, що більше 10 тисяч гривень – дуже багато за бронежилет найвищого класу, коли його реальна ціна близько 7 тисяч. У купівлі тепловізорів та іншої техніки нам дуже допомагають канадці, – розповідає Володимир Петрович дорогою в Донецьку область.
Потреби і пункти у списках, які отримують волонтери, різняться залежно від погоди. Наприклад, під час дощів хлопці просили дощовики і чоботи. Актуальні закупівлі теплого одягу, грілок, термоковдр, ліків від застуди. На все це збирають кошти на різноманітних акціях. Допомагають і підприємці, і фермери, і прості мешканці різних районів області. А нещодавно до збору допомоги долучилися учні полтавської гімназії №14.
Підготовка до зими: підлога в наметах і будівництво польової сауни
Військові не тільки утеплюються самі, а й за можливості облаштовують до холодів наметовий табір в основному місці дислокації. Із привезених волонтерами дощок поробили підлогу в спальних наметах, їдальні, душі, виклали доріжки. Із тих, що залишилися, будують польову сауну. Для цього вирили яму, на дні з ящиків з-під снарядів та дощок зроблять долівку та обкладуть стіни, зверху поставлять намет.
– Будемо взимку грітися. Зараз на заміну літньому душу поставили два армійські намети, у яких у нас душова. Спеціальною машиною туди подається гаряча пара, щоб прогрівати приміщення, і гаряча вода, – говорить полковник Юрій Варлам.
На питання, як взагалі будуть зимувати, адже і зараз, на початку пізньої осені, на Сході холодно і вдень, і вночі, Юрій Євгенович відповідає просто: ми солдати і це наша робота, в наші обов’язки входить переносити всі труднощі життя в таких умовах.
– Жіночого тепла не вистачає, а так можна сказати, що все є, – усміхається полковник. – У наших солдатів бойовий дух, готові до виконання будь-яких завдань, – наголошує полковник.
Розвідник Іван говорить, що навіть з усіма складнощами з постачанням перемога за українським народом:
– Хлопців, які воюють у донецькому аеропорту називають «кіборгами». Але ж вони не залізні люди, а просто патріоти. І от, коли була війна у Чечні, то чеченці говорили, що вони так добре воюють, а Росія погано, бо вони борються за свою землю. Так само і ми, українці, цю війну виграємо, бо це наша земля, – переконаний Іван.
Передати допомогу військовим можна через полтавських волонтерів всеукраїнської організації «Вільні люди» за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 44, офіс 17. Подробиці за номером (066) 340-26-92. Більше подробиць про діяльність організації та потреби армії на сайті www.vilni.org.ua. Картка для перерахунку грошей - 4731 2171 0751 4364 (Омельченко О.В.).