Як на Полтавщині вирішуватимуть долю ПТУ. Фото – slovovolyni.com
Останніми роками працівники служби зайнятості постійно наголошують на тому, що найбільш затребувані на ринку праці робітничі професії. При цьому держава ледь не поставала крапку на підготовці таких фахівців – переклала фінансування на місцеві бюджети, що могло призвести до ліквідації профтехнічних закладів освіти.
Здавалось, після 4 лютого мала б «скреснути крига», адже Верховна Рада по-новому розподілила кошти на фінансування профтехучилищ. Проте зміни не виправдали сподівань працівників цієї ланки освіти. Про це йшлося 8 лютого на апаратній нараді в Полтавській ОДА.
Передісторія
Нагадаємо, у новому бюджеті Уряд позбавив фінансування профтехосвіти за рахунок коштів державного бюджету, переклавши утримання ПТУ на плечі місцевих бюджетів. Це спричинило велике обурення серед суспільства, оскільки за таких умов система профтехосвіти могла припинити своє існування. Власне через це звільнився й очільник Департаменту освіти та науки Полтавської ОДА Євгеній Ленський (у крайньому разі, так він пояснив своє рішення громаді). 4 лютого Верховна Рада України прийняла закони про внесення змін в держбюджет і Бюджетний кодекс, зокрема щодо фінансування професійно-технічної освіти. Законодавчі ініціативи лише частково звільнили місцеві бюджети від місії утримання професійно-технічних училищ, ліцеїв та центрів.
Ситуація на Полтавщині
8 лютого у Полтаві на щотижневій нараді обласної влади питання №1 – проблема фінансування системи професійно-технічної освіти.
Ситуацію «в усій красі» розкрила Галина Власюк, тимчасовий в.о. директора Департаменту освіти й науки.
– Відповідно до статті 27 «Про Державний бюджет 2016 року», діяльність професійно-технічних закладів України 2016 року мала б здійснюватися на основі фінансування місцевих бюджетів, – зауважила вона, доповідаючи на апаратній нараді. – Із 42 навчальних закладів області фінансування 5 передбачалося з державного бюджету, 16 – з обласного, 21 – з бюджетів міст обласного значення. Такі зміни в законодавстві не забезпечили належне фінансування профтехосвіти. Особливо недолуге у питанні фінансування ПТУ з місцевих бюджетів – те, що міста повинні забезпечувати фінансування осіб, які не є їхніми мешканцями.
За словами освітян, такі радикальні зміни призвели б до непоправних наслідків:
- руйнування системи професійно-технічної освіти в області;
- закриття навчальних закладів;
- скорочення робочих місць;
- зростання безробіття серед молоді.
Зміни внесли, проблеми залишились
– Нарешті 4 лютого Верховна Рада ухвалила зміни, але не в тому вигляді, на який ми сподівались, – твердить Галина Богданівна. – Згідно з цим законодавчим актом, видатки на підготовку робітничих кадрів у профтехнічних закладах, розташованих в обласних центрах, планують із 2016 року у бюджетах цих міст, щодо закладів інших населених пунктів – з обласних бюджетів.Тож фінансувати з обласного бюджету будуть 27 навчальних закладів, а 10 залишаються на утриманні Полтави. Рішення щодо утримання цих закладів Полтавська міськрада досі не прийняла.
Галина Власюк
Проте це не єдина проблема полтавських професійно-технічних закладів. Зі слів Галини Власюк, нині профтехосвітні заклади Полтави мають проблеми щодо забезпечення безкоштовного харчування учнів-пільговиків та оплатою електропостачання. Ще один тягар – фінансування учнів, які не проживають в Полтаві, оскільки 62% учнів профтехнічних закладів духовної столиці з інших районів Полтавщини та 4% – з інших областей.
– Зміни ухвалили, але не зрозуміло, у якому вигляді вони будуть підписані Президентом, – прокоментував ситуацію директор Департаменту фінансів Павло Кропивка. – Цими законопроектами проблема не вирішена, а просто перенесена в інше поле – з міст обласного підпорядкування на обласний бюджет. Збільшили фінансовий ресурс на утримання цих закладів: додали обласному бюджету близько 50 мільйонів – це освітня субвенція і субвенція на підготовку робітничих кадрів. Проте, коли ми прийматимемо ці заклади, потрібно буде на ресурс близько 80 мільйонів, тобто залишається дефіцит – 30 мільйонів гривень. Попри те, що обласний бюджет уже прийнятий, ми все одно візьмемо на утримання ці заклади. Проблема до кінця не вирішена, адже немає і Закону України «Про професійно-технічну освіту». Ця ситуація, яку маємо на сьогодні, не кінцева. До слова, у змінах до Бюджетного кодексу з’явився навіть новий термін, некоректний, – місто обласного підпорядкування – обласний центр.
До слова, внесені зміни 4 лютого викликали питання серед присутніх на понеділковій апаратній нараді міських голів. Зокрема, слова попросив Сергій Соломаха, очільник Миргорода.
– Деякі міста області, приймаючи бюджет, уже виділили кошти на фінансування закладів, які на їхній території, – сказав він. – Чи буде таким містам компенсовано ці кошти?
На що Павло Кропивка остаточної відповіді не дав. Зауважив, що лише тоді, як буде змога. Просив поставитись до ситуації з розумінням, адже обласному бюджету тепер доведеться утримувати 27 освітніх закладів.
Про реорганізацію
Що робити з профтехосвітніми закладами, які повинна взяти на фінансування область, у департаменті освіти вже знають. Пропонують їх укрупнити, при цьому обіцяють зберегти базу та не перепрофільовувати.
– У майбутньому пропонуємо укрупнювати та об’єднувати навчальні заклади, але зберігши базу освітніх закладів, – зазначила виконувач обов’язків головного освітянина області. – Для цього враховували територіальну близькість та попит на професії, за якими здійснюють підготовку, якісний склад педпрацівників і наявну матеріально-технічну базу.
Іфографіка Юлії Деркач
Проте, це поки що лише пропозиція, тому дані можуть змінитись. Окрім того Галина Власюк наголосила на тому, що ніхто нікуди переїздити не буде, у зв’язку з імовірною реорганізацією – просто будуть філіали.
Про переваги профтехнічних освітніх закладів Полтавщини
Полтавщина може похвалитись рідкісними професіями, які здобувають в професійно-технічних освітніх закладах:
- квітникар – у ПТУ №4 Полтави;
- єгер та взуттєвик – у ПТУ №25 Зінькова;
- електромонтер ліфта – у Полтавському професійному ліцеї транспорту;
- овочівник – у Професійному аграрному ліцеї села Веприк;
- машиніст бурової установки – у Вищому професійному гірничому училищі Комсомольська;
- коваль ручного кування – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Професійний аграрний ліцей» с. Веприк Гадяцького району;
- токар-фрезерувальник – Полтавський політехнічний ліцей.
Серед переваг професійно-технічних закладів освіти також звучало:
- відкритість для дітей з особливими потребами, а також інших соціально незахищених верств населення;
- щорічно працевлаштовують на підприємства області понад 6 тисяч випусків.
Мовою цифр
У регіоні 42 профтехосвітні заклади державної форми власності:
15 професійних ліцеїв
5 вищих професійних училищ
2 центри професійно-технічної освіти
15 професійно-технічних училищ
4 навчальні центри при установах відбування покарань
1 училище соціальної реабілітації.
Нині освіту в полтавських професійно-технічних закладах здобувають 10 тисяч 763 особи за 20 напрямками й видами господарської діяльності, із 138 професій і 7 спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст.
