Ахтем Сейтаблаєв привіз полтавцям фільм про депортацію татар «Хайтарма».
Режисер та актор, ведучий проекту «Хоробрі серця» Ахтем Сейтаблаєв привіз полтавцям фільм про депортацію кримських татар. Показ стрічки проходив у театрі Гоголя.
Фільм «Хайтарма» знятий ще 2012 року, прем’єра відбулась 2013 року. Із того часу режисер Ахтем Сейтаблаєв, який також зіграв головну роль у кінострічці, об’їздив із фільмом майже всю Україну і чимало країн світ. Для чого – пояснив полтавським глядачам перед початком показу. Перед цим вибачився українською мовою, за те, що далі говоритиме російською. При цьому зауважив, що вчиться і під час наступного візиту говоритиме вже українською.
– «Хайтарма» в перекладі з кримськотатарського означає «повернення». Це фільм про депортацію кримських татар 18 травня 1944 року. Депортація торкнулась кожного кримського татарина, кожну кримськотатарську родину, і мою в тому числі. Розповідаємо у стрічці історію життя Амет-Хан Султана, льотчика-винищувача. Тобто ми діяли за таким принципом: хочеш розповісти про історію цілого народу, розкажи історію однієї людини. Кінострічка побувала в 30 країнах, – зазначив Ахтем Сейтаблаєв. – Ми були учасниками 20 фестивалів, у 15 з них перемогли. Але справа не у фестивалі, а у можливості розповісти про наш невеликий народ кримських татар.
Сейтаблаєв називає себе українцем кримськотатарського походження і пишається тим, що живе і працює в Україні
– Про те, що у кримських татар має бути своє кіно, ми мріяли давно. Років 50, мабуть. У фільмі «Хайтарма» всього 4 кримських татар знялось, всі решта – українці, росіяни, вірмени, греки, болгари… Наша знімальна група для мене – модель ідеального людського гуртожитку. Усе одно якою мовою ти говориш, яку релігію сповідаєш, все одно якого кольору в тебе шкіра. Наш фільм про людську гідність – у будь-якій ситуації можна знаходити можливість залишатись співчутливою людиною. Два роки тому, буквально після так званого референдуму, відбувся перший показ фільму на материковій Україні, в місті Дніпропетровськ. Після перегляду до мене підійшла не одна людина і сказала: у мене немає свого будинку квартири, я маю ліжко в кімнаті, де живу зі своєю мамою. Скажи своїм, кому потрібно, нехай живуть скільки треба. Після цього я зрозумів, що живу у великій країні, де живуть великі люди.
Подивитись фільм у Полтаві зібрались різні вікові категорії, було чимало школярів та студентів. На думку Ахтема Сейтаблаєва, саме ровесники незалежної України повинні змінити майбутнє держави. Тому він розраховує, що присутня на демонстрації стрічки молодь сприйме та зрозуміє меседж фільму.
