Декілька десятків пролісків розквітли тоді, як на полтавських клумбах ще переважно лежить сніг або із розмоклої землі пробиваються лише перші паростки зелені. Невелика галявина розтанула серед снігу на території музею Володимира Галактіоновича Короленка у Полтаві і посеред лютого вкрилася квітами.
На території музею Короленка у Полтаві зацвіли проліски. Фото Ольги Матвієнко
Примітно, що письменник писав своєму другові Василю Григор’єву рівно 100 років тому, 16 лютого 1916 року: «А у нас тут загнула настоящая зима, чему, конечно, можно только радоваться: хуже слякоть и гниль. Вот только не вполне гармонирует это с «дровяным вопросом».
– Справа в тому, що тут проходить теплотраса. Щороку в Полтаві ще лежить сніг, на дворі лютий, а в нас цвітуть проліски. Співробітники доглядають за квітами, хочеться, щоб тут завжди була галявинка, – пояснила феномен Людмила Ольховська, провідний науковий співробітник музею Володимира Короленка.
Перші весняні квіти стають чудовим сюрпризом для відвідувачів музею, які приходять на екскурсії. Дехто із полтавців знає про галявину і приходять спеціально, аби таким чином відчути близький прихід весни.
Людмила Василівна говорить, що зазвичай проліски на території музею з’являються приблизно на півмісяця раніше, ніж у парках та лісах.
– Наші відвідувачі мають змогу дізнатися про Володимира Галактіоновича не тільки як про видатного письменника, а й ботаніка. Він навчався у Московській сільськогосподарській академії, де йому викладав курс ботаніки Климент Тімірязєв. Володимир Короленко мріяв свого часу стати лісівником. У фондах музею зберігається ось така товста книга «Життя рослин» авторства Тімірязєва. Ця книга має автограф Володимира Галактіоновича і дарчий напис автора за те, що Короленко вивів Тімірязєва у своїй розповіді «З двох сторін» в образі Ізборського, – розповіла науковий співробітник музею.
Людмила Ольховська із книгою Тімірязєва «Життя рослин». Фото Ольги Матвієнко
Квіти з’явилися на галявині самі по собі близько 10 років тому, а потім співробітники музею почали садити їх, аби галявина стала ще більшою.
