Нагадаємо, 25 червня у селі Ісківці Лубенського району ведмідь, якого тримають на приватному підприємстві, відкусив руку 11-річній дівчинці. На сьогодні ще є питання щодо законності утримання тварини та умов, в яких вона знаходиться. Хоча господар ведмедя запевняє, що має всі документи, а тварина живе в хороших умовах. Проте надалі власник не хоче тримати ведмедя Мішку після того, що сталося.
Як відомо, місцевий житель, який працював слюсарем на цій фермі, того дня привів із собою на роботу двох неповнолітніх доньок 11 та 6 років, аби показати тварину. Підвівши їх до клітки із ведмедем, чоловік відволікся на декілька хвилин і саме в цей час 11-річна дівчинка через решітку піднесла печиво, аби його погодувати. Звір, у свою чергу, схопив дівчинку за праву руку і відкусив її в районі ліктя.
Господар ведмедя заперечує те, що тримає його для цькування мисливськими собаками
Після гучного випадку в області підняли питання про ведмедя та законність його утримання. Місцеві жителі розповіли журналістам «Кола», що тварину періодично використовували для цькування мисливськими собаками.
– Це таке спеціальне тренування собак. Собак по дві-три заганяють у вольєр до ведмедя чи вепра і вони вчаться нападати, не боятися. Це для того, щоб собака була натренована, коли виходить із мисливцем у ліс. Буває, що пси гинуть у сутичці з ведмедем, звісно. Якщо, наприклад, мій собака зустріне вепра чи ведмедя у лісі, я не хочу, щоб ведмідь розірвав його. Тому тренувати собак потрібно, – обґрунтовує такі бої між тваринами місцевий мисливець. – Цього ведмедя також використовували для тренування мисливських собак.
До речі, подібна подія нещодавно трапилася у Миколаївській області, коли в жахливих умовах для цькування тримали трьох ведмедів. Зоозахисники почали розголошувати цю інформацію, щоб допомогти врятувати тварин від жорстокого поводження. Але ведмеді швидко зникли, а їхні власники не могли пояснити, куди поділися тварини. Звернення захисники писали і на ім’я Президента та інших високопосадовців. Проте поки що знайти і врятувати ведмедів так і не вдалося.
Якщо ввести в Інтернеті фразу «натравлювання собак», можна дізнатися багато «цікавого» і навіть побачити відео. Існують навіть ліцензовані так звані «тренувально-дослідні станції», де таким чином тренують мисливських собак.
Вивчивши питання, з’ясували, що такі змагання в Україні влаштовують регулярно в різних місцях, куди приїздять мисливці з усіх куточків країни, і навіть з-за кордону. У Інтернеті є інформація, що мисливці також влаштовують тоталізатор, ставлять на те, яка з тварин переможе. Звірі у клітках можуть гинути.
Зоозахисники світу борються з подібною діяльністю. Аргументують тим, що собаки, яких «тренують», потім все одно ніколи не зустрічаються в природі з ведмедем чи вепром. І тому необхідності в такому тренуванні немає. За їхніми словами, це роблять задля сумнівного видовища та грошей. Зоозахисники повідомляють, що ведмедям, яких тримають для цькування, відрізають кігті, часто тварина живе в жахливих умовах, змушена відбиватися від мисливських псів і потім просто гине. Та заклики зоозахисників припинити таку страшну практику не знаходять відгуків у міліції та на вищих рівнях. За словами волонтерів, мисливці – це часто і є можновладці, люди, які мають кошти, тому скарги розбиваються об ігнорування з боку влади.
Проте власник підприємства, де знаходиться ведмідь на ім’я Мішка, категорично заперечує, що тварину використовували для цькування.
– Я не садист! Я запевняю, що жодного цькування просто не могло бути на території мого підприємства. Тварину ми утримуємо в хороших умовах, добре годуємо. У нього є вольєр, басейн у вольєрі. Є спеціальні люди, які за ним доглядають. Його всі люблять. Приїжджали з усієї області подивитися, і діти також, цілими групами. Звісно, це все відбувалося під наглядом робітників задля безпеки. Того дня, коли стався цей нещасний випадок, ми навіть не знали, що на території є діти. Їх батько працює у нас і привів їх без попередження працівників, – говорить Віталій Кузьменко. – Ну, і дитина встигла просунути руку в клітку. А дика тварина є дика тварина… Ми всі дуже засмучені. Тому що тепер і тримати ведмедя немає великого бажання. Адже такий випадок за його участю стався. І тварина буде весь час нагадувати про це, і батько дівчинки тут працює. Також говорять, якщо одного разу ведмідь чує кров людини, то потім може стати агресивнішим.
Виходом господар бачить або передати ведмедя у компетентні руки, або приспати. За його словами, два зоопарки вже відмовилися прийняти Мішку.
Віталій Кузьменко запевняє, що має всі дозвільні документи на тварину.
– Я ведмедя перекупив у попереднього власника. Мені Мішка дістався у занедбаному стані. Ми його тут відгодували. Але якби знав, чим це закінчиться, не брав би, – зітхає господар тварини. – Я маю всі дозвільні документи на утримання диких тварин, тому ведмідь у мене знаходиться офіційно.
Щодо дівчинки, яка постраждала на підприємстві, то Віталій Кузьменко розповів, що буде підтримувати батька, та допомагати у лікуванні дитини всім, чим зможе.
Слідство у справі проводить прокуратура
– На момент нещасного випадку господар не зміг показати документи, які підтверджують дозвіл утримувати ведмедя. Коли на місце приїхала міліція, власник сказав, що документи має, але вони знаходяться в іншому місці, тому показати він їх зможе пізніше, – розповіла Олена Якимець, керівник прес-служби Лубенського РВ МВС. – Наразі відкрите кримінальне провадження за фактом завдання тяжких тілесних ушкоджень неповнолітній. Зараз справа передана до районної прокуратури.
– Розголошувати інформацію слідства не можемо. Проведені всі першочергові слідчі дії. Зараз про наявність документів сказати важко – перевіряємо. Адже їх перелік величезний. Поки що вдалося підтвердити наявність лише половини, – розповів Василь Волик, заступник прокурора Лубенської районної прокуратури.
Як повідомив заступник прокурора, досудове слідство триватиме до двох місяців. Якщо не виявиться, що попередні власники тварини – з іншої держави, наприклад, із Росії. Тоді процес перевірки документів може тривати довше.
Щодо цькування ведмедя слідству нічого невідомо, але перевірятимуть усю інформацію, що надходить.
Професійний мисливець висловив сумніви щодо належного утримання ведмедя
– Саме про цього ведмедя я чув багато різного, доходили чутки. Але не можу сказати офіційної інформації, бо не знаю точно. Можу зазначити одне – в Україні заборонене полювання на ведмедів, і тому не може бути дозволене цькування на них. Бурий ведмідь занесений до Червоної книги України, – розповів Микола Скляренко, міжрайонний мисливець державного підприємства «Полтавське лісове господарство». – Але подібне тренування дозволене з використанням лисиць та борсуків. Проте є міжнародні та українські нормативи, які захищають тварин, щоб вони не постраждали. Наприклад, собаки вчаться полювати на норних тварин, шукати слід. Проводять змагання, мисливські пси отримують дипломи. Проте все влаштовується так, щоб тварини не постраждали. Знаю, що в цього ведмедя, багато разів змінювалися власники, він був куплений ще маленьким у Черкаському зоопарку. Сумніваюся, що господар має всі необхідні документи. Адже там дуже великий перелік. Повинна бути накладна саме на цю тварину, повинні бути умови для утримання в різних погодних умовах, постійні перевірки здоров’я тварини та результати обстеження ветлікарів.
На питання, чи знає Микола Іванович про існування в Україні таких незаконних тренувань, він відповів, що допускає таку можливість. Адже тим, у кого є багато грошей, закони не писані.
Заповідник міг би прийняти ведмедя Мішку, якби були гроші
В Україні волонтери переймаються долею ведмедів, які знаходились у важких умовах – у пересувних цирках, у приватних руках тощо. У Карпатах навіть існує заповідник «Синевир», де врятованих із полону тварин лікують та повертають до життя. Щоб врятувати тварину від приспання, «Коло» звернулося в «Синевир», щоб влаштувати туди лубенського Мішку. Проте не все так добре, як хотілося б. Справа, як завжди, у грошах.
– Наразі у нас утримується 12 ведмедів зі всіх куточків України. І є заявки ще про 20 тварин, яких потрібно забрати. Але через затримку коштів у держказначействі ми не можемо облаштувати вольєри для решти тварин. Не можемо і зібрати їх з усієї України власним коштом, – розповів директор заповідника Микола Дербак. – Про вашого ведмедя ми також чули, бачили в Інтернеті. Хотіли б його взяти, аби могли.
Микола Дербак попросив сприяння журналістів, щоб зрушити гроші з «мертвої» точки.
– Можливо, якщо ви з ще кимось звернетесь до Міністерства охорони навколишнього середовища, то справа з грошима піде швидше і ми зможемо створити умови, щоб взяти цих тварин, – відповів журналісту «Кола» директор заповідника.
До речі, заповідник має і реквізити для допомоги небайдужих:
МФО 312356
Філія Закарпатське обласне АТ «Ощадбанк» м. Ужгород.
Р/р: 26009303104790
Код: ЄДРПОУ 22090601
Громадське об’єднання, Товариство «Синій Вир»
Довідка «Кола»:
Популяція бурого ведмедя в Україні нараховує близько 300 особин. Також є певна кількість цих тварин, які утримуються у неволі. В окремих випадках для тварин створені неналежні умови або ж їх утримують із порушенням природоохоронного законодавства. Тож постало питання про утворення спеціалізованого центру реабілітації ведмедів. За сприяння міністра екології та природних ресурсів України Миколи Злочевського будівництво такого центру на площі 12 гектарів розпочато влітку 2011 року у Національному природному парку «Синевир». На це міністерство виділило більше 2 мільйонів гривень.
Мета центру – реабілітація особин бурого ведмедя, які зазнали жорстокого поводження, потерпілих від стихійного лиха, утримання конфіскованих тварин, подальша доля яких вирішується в судовому порядку у зв’язку з порушенням законів України, відтворення їхньої природної популяції, тимчасова перетримка тварин, яких затримано на кордоні через порушення природоохоронного законодавства тощо.
Вольєр реабілітаційного центру бурих ведмедів розташований на ділянці лісу в природному заповіднику «Синевир» у Закарпатті. У верхній його частині було споруджено 6 кліток та 2 секції для утримання груп та одиночних тварин різного віку, стану здоров’я, в яких знаходяться басейни і барлоги. Всю територію огороджено електромережею.