Втомлені від величезної кількості боротьби, гравці полтавської «Ворскли» відповіли на кілька запитань прес-служби…
Санжар Турсунов, півзахисник «Ворскли»:
- Санжар, багато сил забрала гра?
- Нам рідко вдається перемагати легко в будь-якому матчі. «Металіст» непогана команда, та мені здалося, що вони сьогодні були б згодні на нічию. Нас такий варіант ніяк не влаштовував. Нічого іншого на думці, окрім перемоги, ми сьогодні не мали. Грали до кінця, добре, що досягли бажаного.
- У другому таймі здалося, що ви за рахунок кращої фізичної готовності дотиснули опонента?
- На другий тайм вийшли ще з більшим бажанням забити, й зрештою зробили це. В тому числі за рахунок фізичної готовності.
- До збірної їдеш у хорошому настрої?
- Відверто кажучи, ще до матчу думав про те, як би добре було додому поїхати після перемоги. Класно, що так сталося.
Олександр Ткаченко, воротар «Ворскли»:
- Перший «сухий» матч, як і свій дебютний, запам’ятаєш на все життя…
- Дуже приємні відчуття. Що може бути приємнішим для воротаря, коли команда перемагає, а ти зберігаєш «рамку» в недоторканості. Я вдячний Богові за те, що сьогодні все вийшло якнайкраще.
- Як і передбачалося, грі не бракувало боротьби. У воротах напруга відчувалася?
- З перших хвилин на полі була боротьба, зарядженість. У «Металіста» є й досвідчені гравці, й молоді мотивовані також.
- В кінці гри кілька «уколів» було, коли тобі доводилося десь підчищати огріхи оборони. Не боявся за долю гри?
- Наш тренер воротарів Олег Володимирович ще в перерві мене попросив не втрачати концентрацію, бути в грі до останніх хвилин.
- Психологічний бар’єр тобою вже подолано?
- Що й говорити, вже набагато легше. За це я вдячний нашому капітану Даллку та всій команді.