Валерій Руденко, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
Тож із 1 квітня 2015 року багатьом пенсіонерам, які працюють, виплати знизять на 15%. Про особливості реформи та кому доведеться обирати між пенсією і зарплатою, читайте далі.
Пільговий пенсійний вік поетапно підвищуватимуть.
Зміни торкнуться не лише звичайних пенсіонерів, а й «елітних»: прокурори, судді та низка інших чиновників втратять право отримувати одночасно пенсію і зарплату. Голосування за нововведення було бурхливим, втім, це можна вважати нормою для українських урядовців. За зміни в пенсійній сфері з п’ятої спроби проголосували 238 нардепів.
– Верховна Рада ухвалила проект Закону №2212 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Усім пенсіонерам, які мають пенсію більше 1423,5 гривні та працюють, виплати знижено на 15%. Обмеження тимчасові та будуть чинні до 1 січня 2016 року. Виняток – інваліди І і ІІ групи, які працюють, а також інваліди війни ІІІ групи, чорнобильці, учасники бойових дій та сім’ї загиблих. Для пенсіонерів, котрі працюють і отримують менше 1423 гривні, виплати не скорочуватимуть. Також передбачено поетапне підвищення пільгового пенсійного віку жінкам, – говорить Валерій Руденко, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За словами чиновника, окрім матеріалів, отриманих із сайту Верховної Ради, Пенсійні фонди на місцях наразі не мають жодної інформації: ні роз’яснень, ні доповнень, ні інструктивних матеріалів зі столиці.
як працюватиме закон
Стосовно того, що в період роботи пенсіонера виплачуватиметься пенсія у розмірі 85%, але не менше за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, варто зазначити: тимчасове може стати постійним. Як, наприклад, у випадку з військовим збором (відрахуваннями з зарплат).
Закон Петро Порошенко підписав у тій редакції, за яку проголосували депутати. Тому побоювання Валерія Руденка про зміни до закону, які могли статися, коли він набиратиме чинності, не виправдалися. У законі не змінили ні принципових моментів, ні деталей.
– У майбутньому планується, що з введенням єдиного Пенсійного кодексу повністю скасують спеціальні види пенсій держслужбовцям, суддям, прокурорам, народним депутатам, – говорить Валерій Руденко.
Чому влада вирішила знизити і забрати пенсії
Обмеження в пенсійній сфері допоможе скоротити витрати держбюджету на 3,9 мільярда гривень, очікують в Уряді. Влада виправдовує зменшення пенсій вимушеною необхідністю, викликаною умовами, в яких зараз перебуває Україна. Саме так зазначено у пояснювальній записці до законопроекту. Простіше кажучи, держава, економіка якої переживає далеко не найкращі часи, вирішила, що великі пенсії – розкіш. Тому їх треба скоротити, зокрема, щоб стабілізувати бюджет Пенсійного фонду і втримати рівновагу. Тож Кабмін й ініціював зміни щодо нарахувань пенсій.
Зменшити пенсії в Україні збиралися ще 23 роки тому
– Щоб хоч якось сплатити пенсії, нехай можливо менші, але своєчасно, виникла необхідність збалансувати видатки-надходження і вжити обмежувальних заходів. Серед них найбільш гострим являється відрахування з пенсій пенсіонерам, які працюють. Про відрахування питання порушувалося, відколи існує українська пенсійна система, ще з 1991 року. У час президентства Кучми готувався навіть проект указу Президента, але він не набув юридичної чинності. У тому указі взагалі ставилося питання про повне позбавлення пенсій всіх пенсіонерів, які працюють, – пояснює Валерій Костянтинович. – Зазначу, за Радянського Союзу пенсіонерам-колгоспникам до 1965 року пенсії зовсім не платили.
За словами Валерія Руденка, проблема також має демографічний характер. Кількість тих, хто працює, зменшилася, а кількість пенсіонерів збільшується. Ситуацію, в якій зараз перебуває «пенсійна проблема», держслужбовець називає «демографічною ямою». Мовляв, пенсіонери доживають свій вік, дітей народжується мало, кількість тих, хто працює, скорочується. Говорить, «демографічна яма» спостерігатиметься в найближчій перспективі й характерна не лише для нашої країни.
– На сьогодні в Полтавській області 473 тисячі пенсіонерів і 445 тисяч тих, хто працює. Навіть менше, ніж один до одного. Тобто, тих, хто платить внески, менше, ніж тих, хто ними користується. Виникла диспропорція. І така ситуація по всій державі, – говорить очільник Пенсійного фонду України в Полтавській області. – Крім того, багато виникає пільгових категорій, зростає інвалідність. Рівень життя надзвичайно низький, а рівень захворюваності високий. Збільшується кількість чорнобильців. Чим далі від Чорнобильської катастрофи, тим більше чорнобильців, наслідки дають про себе знати через роки. Тільки інвалідів-чорнобильців в області налічується близько трьох тисяч осіб. Тому виникла необхідність збалансувати видатки і надходження пенсійного фонду, адже надходжень мало, а видатки зростають. Надходження падають через скорочення виробництва. Наприклад, у Полтавській області кременчуцька промислова зона зазнала неабияких втрат, оскільки значною мірою була залежна від зовнішнього ринку, зокрема й від Росії. На ряді підприємств люди скорочуються, відповідно, падає фонд заробітної плати.
– Для органів Пенсійного фонду проблема оперативно з’ясувати, працює пенсіонер чи ні. Механізм не відпрацьований. З1 квітня закон набере чинності, ми вже повинні знати, як діяти. Зараз у напруженому ритмі з’ясовуємо ці моменти, – пояснив Валерій Руденко.
У пільговиків можуть забрати 15% пенсії, але «докинути» віку
Набагато складніша ситуація з пільговими та спеціальними пенсіями.
– У кожній категорії все індивідуально й є свої нюанси. Наприклад, вчителі та лікарі. Раніше, щоб вийти на пенсію за вислугою років, незалежно від віку, треба було відпрацювати 25 років. Нині ж стаж збільшили на 5 років – до 30. Він збільшується не одночасно, а поетапно впродовж наступних 10-ти років. Що стосується виходу на пенсію за наявності стажу в шкідливих умовах виробництва, то раніше жінки повинні були йти на пенсію у 45 років, а зараз вік виходу підвищили до 50 років. Але не одномоментно, а по півроку за рік протягом 10 років.
Пільгові пенсії – це достроковий вихід на пенсію за наявності стажу в шкідливих умовах виробництва та за вислугою років (учителі, лікарі). Спеціальні категорії – водії тролейбусів, доярки, свинарки, трактористи, машиністи.
За словами Руденка, вік виходу чоловіків за наявності стажу в шкідливих умовах виробництва не змінився – 50 років.
Судді, прокурори, держслужбовці обиратимуть: робота або пенсія
Пенсіонери, які працюють, таких категорій як судді, прокурори, народні депутати, інші чиновники будуть обирати: або працювати далі й мати заробітну плату, або йти на пенсію й отримувати лише пенсію.
– Якщо такі пенсіонери отримують пенсію і зарплату, то повністю втрачають право на пенсію з моменту набуття чинності законом, – підкреслив Валерій Руденко.
Міністр соціальної політики України Павло Розенко пояснив нововведення так:
– Ще кілька років тому спецпенсії прокурорам, суддям, народним депутатам, державним службовцям, чиновникам найвищого рівня, членам Кабінету Міністрів розраховувалися у розмірі 90% від їхньої заробітної плати, то сьогодні ця сума вже не перевищує 60%. Для пересічної людини в звичайній пенсійній системі це складає приблизно 50-55%, – пояснив міністр. – Зараз для пенсіонерів, які працюють, ми ще й поставимо вибір: або працюєш і отримуєш заробітну плату, або ти спеціальний пенсіонер і отримуєш пенсію. До звичайних пенсіонерів таку вимогу не застосовуватимуть.
Таким чином в Україні хочуть «омолодити» держапарат, прокурорський та суддівський корпуси. Далі – більше: збираються зовсім відмовитися від системи спеціальних пенсій в державі та перейти на єдиний принцип нарахування пенсійних виплат для всіх категорій громадян.
Під скорочення не потрапили так звані персональні пенсії, які дають за особливі заслуги перед Україною. Зокрема, такі пенсії передбачені громадянам, які мають особливі заслуги перед державою в основних сферах громадської, військово-оборонної, офіційно-державної діяльності. В Україні кілька десятків тисяч людей отримують надпенсії по 20-30 тисяч гривень.
Зменшення пенсій не зможе врятувати держбюджет
Експерти у всеукраїнських ЗМІ зазначають, що зменшення пенсій не в змозі врятувати український бюджет. Мовляв, пенсії по-новому – це вимога МВФ (Міжнародного валютного фонду). Зокрема, Ігор Курус, координатор всеукраїнської громадянської кампанії «За відповідальну владу» переконаний, що 15% пенсійних відрахувань не вплинуть на загальний стан бюджету та на макроекономічні показники. Тому експерт наголошує, що скорочення пенсій відповідає виключно виконанням умов МВФ задля отримання чергового траншу кредиту. Проте вимоги МВФ не слід сприймати вороже: міжнародні кредитори просто хочуть бути впевненими, що наша держава зможе повернути позичені гроші.
Пенсійна реформа на прикладі інших країн
Україна – не перша країна, яка зіткнулася з пенсійними проблемами. Усе, що відбувається з пенсійною сферою у нашій державі, уже проходили і проходять зараз інші країни.
За умов, коли збільшувати податки ніяк, бюджетні зобов’язання зростають, а глибока реформа або неможлива, або вкрай складна, доводиться йти на часткові й непопулярні зміни в пенсійних системах. Із початку 80-х років, коли криза пенсійних систем стала очевидною, розпочався процес підвищення пенсійного віку (Німеччина, Греція, Італія, Португалія, Великобританія).
Розглянемо системи пенсійного забезпечення на прикладі трьох країн – Польщі, Аргентини та Чилі, економіка яких свого часу перебувала в такій самій ситуації, як зараз українська.
Система пенсійного забезпечення Польщі практично аналогічна українській і теж має три рівні: обов’язкова солідарна система, обов’язкова накопичувальна система, в яку відраховується 7,3% заробітної плати та добровільна участь працюючих у пенсійних фондах для працівників, угоди зі страховою компанією або інвестиційним фондом. Але є деякі відмінності. Пенсійні програми для працівників в Україні не передбачають колективної участі в пенсійних програмах страхових компаній. В Україні страхові компанії займаються лише страхуванням пожиттєвої пенсії, а не страхуванням життя, як у Польщі. Крім того, у нашій державі кошти працівника не можуть вилучити з недержавного пенсійного фонду до настання пенсійних підстав, а в Польщі ці кошти можуть бути передані за згодою працівника до інвестиційного фонду.
Довго Чилі була єдиною країною, що повністю замінила солідарну систему обов’язковою накопичувальною пенсійною системою, до якої кожен працівник вносив 10% свого заробітку. Причини заміщення солідарної системи в Чилі були дуже схожими до українських реалій: високі внески, значний дефіцит держбюджету та недостатність коштів для виплати пенсій, необхідність стимулювання розвитку економіки, несправедливість пенсійних виплат та низький рівень пенсій, високий рівень ухилення від сплати внесків. Реформу провели в 1980-1981 роках. З одного боку, пенсійна реформа була складовою загальної економічної реформи, спрямованої на мобілізацію інвестиційних коштів, а з іншого боку, її необхідність зумовлювалася недоліками старої пенсійної системи. Суть реформи – у запровадженні індивідуальних ощадних рахунків (ГОР) замість старої солідарної системи. При цьому розмір пенсії визначається, виходячи з грошової суми, накопиченої працівником протягом трудового життя. Рахунки приватні й належать вкладникові. Державі працівник нічого не сплачує і нічого від неї не отримує. Натомість протягом життя працівник відраховує 10% власної заробітної плати.
Подібні системи діють в Аргентині, Перу та Колумбії.
У 70-х роках Аргентина збільшила пенсійні внески та проіндексувала пенсії. Через це збільшилася тіньова економіка, а індексація збільшила бюджетні витрати. Тому криза набула нової сили після зростання безробіття у 80-х роках. Для того щоб уникнути дефолту (яким, до речі, лякають і Україну), Аргентина спробувала знизити пенсійні виплати до рівня нижчого, ніж визначено законодавством. Цей крок було успішно опротестовано в суді, і уряд залишився зі значними боргами. Унаслідок цього країна перейшла до багаторівневої пенсійної системи.
Також читайте: на Полтавщині оподаткують близько 20 тисяч пенсій
