«Гаряча лінія» повинна була розпочатись рівно в 14.00. Андрій Мартенс приїхав до редакції без трьох хвилин зазначеного часу. Кандидат приїхав сам, без «свити». Приніс примірник останнього номеру одного місцевого глянцевого видання, де була стаття про нього. Трохи засмутився, коли такий же примірник побачив на столі у журналіста. Утім, на питання, як потенціальних виборців, так і журналіста відповідав без глянцю, навіть на не досить зручні та коректні (останні були, як правило від користувачів сайту). Іноді навіть здалося, що на зустріч прийшла не та людина, фото котрої з макаронами на вухах розмістили майже всі місцеві ЗМІ. Хто ж такий Мартенс, намагалася з’ясувати Олена Запорожан.Про ставлення до нинішньої міської влади
– Щось подібне є в біографіях діючого мера та кандидата: обидва народилися не в Полтаві, у обох військова освіта, та й імена… Чи буде Андрій Мартенс на посаді міського голови дотримуватись традицій діючої влади, зокрема: у влади немає рота крім прес-служби; у місті немає таких інвесторів, як місцеві підприємці; з українського у Полтаві – Поле полтавської битви і сало?
– Ті речі, котрі нас якимось чином наче пов’язують, насправді зовсім несумісні. Я справді народився в Узбекистані, але не чув, що Матковський народився в Азії, я справді закінчив військове училище в Полтаві, Матковський, наскільки мені відомо, суворівське училище. Мої предки протягом 150 років мали пряме відношення до України (моїх рідних вивезли з України перед самою війною), тому вважаю себе українцем по праву. Хоча, порівнювати ім’я та походження, надто банально. А оцінку роботи діючої влади дав сам мер. Він сказав, що більшість питань за останні чотири роки доводилось вирішувати в пожежному режимі і цим все сказано. Хоча, деякі програми були досить цікавими. Проблема нинішньої влади у відсутності команди, котра могла б достойно ці програми втілити в життя.
Про рішення йти в мери
–Чому ви вирішили піти в мери, ви ж бізнесмен, чи просто стало тісно в бізнесі?
– Дійсно бізнесом я займаюсь 20 років, а кар’єру успішної людини вибудовую вже років 40. Вважаю, що досяг того рівня, коли можу передати людям свій досвід. Власне, останні 10 років я цим і займаюсь, передаючи знання то досвід своїм колегам та партнерам. В той період, коли я займався бізнесом, я міг повністю контролювати ситуацію з ним пов’язану. Нажаль, останні роки контроль над бізнесом залишається за владою, влада, використовує законні інструменти контролює все підприємництво України. Дві речі спонукали мені піти в політику – маю досвід, котрий можу передати і хочу допомогти, і друге, зараз тільки в політиці можна впливати на процеси, котрі проходять в державі.
Питання участі у виборах постало для мене гостро. Я бачу, що моє місто, де живуть мої діти, потребує допомоги, яку я можу надати. Тому питання, йти чи не йти в мери, для мене не стояло – однозначно йти.
Про свою команду
– Кого ви бачите своїми заступниками у разі перемоги?
– Звичайно, у мене є команда і люди, з якими б я хотів працювати й надалі. Антоніна Громова, професор стоматакадемії, людина, що має великий досвід в медицині, дала життя багатьом полтавцям, і, у разі моєї перемоги, буде відповідати за охорону здоров’я у місті. Ірина Чернікова, керівник театру ляльок, людина, котра не з чуток знає про освіту, буде відповідати за освіту. Слитков Віталій (очолює комерційну структуру в сфері енергетики) відповідатиме за питання ЖКГ. Хохлов Едуард, заступник директора заводу «Лтава» з комерційних питань буде займатися промисловістю. Марія Сергеєва, керівник руху «МеріКей» – питання материнства та дитинства.
Про Асію Ахат, яка приїде
– Які у вас стосунки з Асією Ахат і чи буде вона вас підтримувати концертною програмою під час виборчої кампанії?
– Дружні стосунки, маю з її чоловіком спільний бізнес-проект (мережа магазинів «Фуршет»). Про концертну підтримку Асії не думав, але коли прочитав це питання читача на сайті «Кола», запитав у її чоловіка Ігоря Баленка і отримав схвальну відповідь. Вона готова приїхати.
Про борги фарфорового заводу
– Ви придбали фарфоровий завод, який має купу невиконаних зобов’язань перед своїми колишніми працівниками, які є ще й акціонерами цього підприємства. Чи знали ви про це, купуючи підприємство, чи маєте намір виконати ці зобов’язання?
– Я купував фарфоровий завод, як не рухомість і не маю відношення до боргів та зобов’язань цього підприємства. Про їхнє існування я тоді не знав. Як керівник міста, я докладу зусиль, аби ці зобов’язання були виконані.
Про рішення проблем гуртожитків
– Живу в Полтаві в гуртожитку, в жахливих умовах, а ви знаєте, як покращити умови мого проживання там?
– 98 гуртожитків на балансі міста і у більшості з них проживати неможна. Так от, перше, що я хочу зробити на посаді мера, привести в порядок гуртожитки аби люди могли достойно жити.
Про пораду не віддавати дві тисячі гривень в дитсадок
– Маю маленьку дитину, але не маю можливості її віддати в садочок, бо аби мою дитину туди взяли, в садочку вимагають дві тисячі гривень допомоги. Так мені нести цю допомогу чи чекати, коли ви станете мером?
– Як батько трьох дітей я знаю про проблему садочків в Полтаві. А ще я знаю, що садочки є, потрібно лише аби вони відновили свою роботу. Раджу поки не нести ті дві тисячі, а таки почекати. Залишилось не багато, лише три тижні до виборів. Думаю, питання садків, буде першим, котре я постараюсь вирішити.
Про чайку-еволюціонерку і себе не революціонера
– Який улюблений твір Річарда Баха та Стругацьких?
– Очевидно питання продиктоване читачу журналом, де був про мене матеріал. Там моя дружина говорить, що асоціює мене з твором Баха. Це твір «Чайка на ім’я Джонатан», здається. Про чайку, яка вирішила вийти за рамки правил, що були в її зграї й добитись більшого. Так само й я все життя намагаюсь не підчинятись правилам, а знаходити рішення з ситуації поза ними. Стосовно Стругацьких. Недавно вийшов фільм Бондарчука за мотивами творів Стругацьких «Обитаемый остров» про людину, котра потрапила в країну іншого виміру і вирішила змінити там все революційним шляхом. Так от я не революціонер, я – еволюціонер.
Про секретний стратегічний план
– Одним вашим гаслом є «Європейске місто за три роки», як ви це плануєте здійснити за три роки і за які гроші?
– А у будь-якій справі, як мені підказує досвід в бізнесі, можна досягти того, чого бажаєш максимум за три роки. Інакше справу можна вважати неуспішною, бо міняється ситуація, економічні умови. Ті спрямування, котрі вважаю найголовнішими, аби місто називалось європейським – освіта, медицина, підприємництво. У мене є програма, як зробити Полтаву саме європейською, де відкриваються питання як економічні так і стратегічні. Але, я б не хотів її розкривати зараз, аби мої конкуренти брали це собі на озброєння.
За рахунок яких ресурсів план має втілитись, скажу так – за рахунок бюджету (при правильному його використанню його має вистачити), іноземних інвестицій та інвестицій українських підприємців, у тому числі й місцевих.
Про політичну симпатію та антипатію
– Як ставитесь до політичної партії «Свобода»? Якій політичній силі, окрім «Фронту змін», чи політикам, окрім Яценюку, симпатизуєте?
– В Полтаві «Свобода» не представлена, але я був завжди противником крайніх націоналістичних настроїв. Щодо правлячої партії, то навіть не вчорашній, а позавчорашній день. Бо будь-яка монополізація – застій, у нас вже було 70 років застою. Повинна бути конкуренція, як в кожній справі. З політиків, я симпатизую Петру Порошенку (не пригадаю, яку політичну силу він представляє).
Кому симпатизує Андрій Мартенс з полтавських політиків, за що поважає Саакашвілі та навіщо розставив по всій Жовтневій в Полтаві сіті-лайти зі своїм портретом буде далі. Крім текстової версії пропонуємо переглянути вибірку окремих відповідей Андрія Мартенса на запитання читачів "Кола".
