Сьогодні, 10 лютого, у Літературно-меморіальному музеї В. Г. Короленка презентувала свої вишивки 90-річна Ганна Лифар. На таку подію прийшли її подруги та учні полтавської ЗШ №18. До цього дня Ганна Григорівна виставляла свої вишиті картини лише у цій школі. Кількість своїх робіт вона не може навіть порахувати. Адже багато з них роздарувала.
- Я вишиваю для себе та друзів, - розповідає Ганна Лифар, - тож свої роботи я не продаю. Лише дарую близьким мені людям. Лише одного разу я робила виставку у школі №18, куди і принисла 18 своїх робіт. Сьогодні ж я презентую сім картин, які дарую музею В. Г. Короленка. Також на сьогоднішню виставку моя подруга принесла ті серветки, які я їй колись дарувала.
Вишивати майстриня почала ще з самого дитинства.- Вишиваю десь з 7 років, - говорить Ганна Григорівна. – Моя мама вишивала, сестра малювала. Батьки постійно були зайняті ділом, тож і ми без справ не сиділи. Навіть коли приходили до нас подруги і кликали гуляти – ми відмовлялись.
Ганна Лифар, не тільки вміє вишивати, а ще й шити та в'язати. Та найулюбленіша її справа – вишивка. Кожного дня на таку роботу жінка витрачає по 5-6 годин.
- Буває таке, що вишиваю навіть вночі, - розповідає майстриня. - Як поставлю собі за мету, що потрібно вкластися в такі строки,то буду намагатися так і зробити. На одну роботу може піти до 2-х місяців, при тому, що вишиваю кожного дня по 5-6 годин. Якби не вишивала, то не знаю як би я жила. Адже залишилися без чоловіка, і у такий спосіб відволікаюсь від усіх проблем.
На презентації освітяни продемонстрували журналістам пошукову роботу учнів із ЗШ №18, з якою вони зайняли ІІ місце у міському етапі Всеукраїнської історико-етнографічної експедиції «Україна вишивана». Ця робота була саме про життєвий і творчий шлях 90-річної полтавки Ганни Лифар.
