– Війна – це кров, піт та сльози, це важка ратна праця, - розпочав він. – Зараз на вулиці у нас чудова погода – лагідне сонечко та невеличкий мороз. В Афганістані сонце зовсім інше – безжальне. Влітку там жорстка, виснажуюча спека, навіть не можна вийти без головного убору. Війна це постійний стрес, коли усе пов’язане із життям закінчується.Учасник війни переповів, що спочатку їх розквартирували у Ташкенті (столиці Узбекистану).
– Ми навіть не очікували, що побачимо потім, після чудових фонтанів, затишних вулиць та квітуючих дерев Ташкенту, – продовжує Володимир Мельник. – Коли приземлились у Кабулі (столиця Афганістану), картина була зовсім інша. Важкість перебування в Афганістані, виражається і в сукупності екстремальних та форс-мажорних факторів: чужа мова, суспільство і взагалі країна, постійний дискомфорт та небезпека.
Особливо воїни відчували ностальгію по Батьківщині під час свят, розповів Володимир Мельник. Але на війні не має свят та вихідних.
