Нині ця країна стала для неї другою батьківщиною. Про те, як знайшла супутника життя та як живеться за межами України, полтавка розповіла «Колу».
Наталія Зоненберг (дівоче – Бичко) родом із Новосанжарського району. Поїхала в Німеччину, щоб побачити світ, вивчити досконало мову (адже вчилась на філфаці – українська мова, література та німецька мова), а ще трохи заробити грошей. Виявилось, що в цій країні вона зустріла свою долю.
Краєвиди АйзенбергаПрацювала Наталія нянею у родині німців. А по телефону випадково познайомилась із Дмитром.
– Зустрілись, а потім поїхали дивитись фільм за участю Тома Хенкса, – пригадує Наталія
Молоді люди створили сім’ю, нині живуть у місті Айзенберг.
– Мій чоловік – російський німець, його родина раніше жила в Уфі, потім переїхала на історичну батьківщину, – розповідає Наталія.
У Наталії та Дмитра вже двоє синів, один ходить у дитсадок, інший – першокласник.
Дмитро Зоненберг працює у фірмі, що пов’язана з метало-виробництвом.
Наталія не працює, займається вихованням дітей.
Дружить Наталія з переселенцями з Казахстану, таких родин в Айзенберзі чимало. А кращим другом вважає чоловіка.
Удома родина любить смакувати все те, що готує мама. Адже в німців з національних страв і продуктів – пюре, яйце і шпинат. Загалом жителі цієї країни полюбляють італійську та грецьку кухні.
– От сьогодні на вечерю в нас пиріжки, ділиться колишня полтавка. – Загалом я смачно готую, мої чоловіки люблять страви української кухні, можу щось екзотичне приготувати.
Якщо хочеться відпочити чи ліньки готувати, вечеряють у ресторані.
Удома у Зоненбергів живуть папужки – Кеша і Ксюша.
Дмитро і НаталіяВ Німеччині діти почуваються вільніше
Як каже Наталія, діти в Німеччині загалом почуваються вільніше, ніж в Україні, адже там як відомо, своєрідний культ дитини: проїжджі махають із машин малюкам, котрі йдуть із вихователями по місту, вітають дітей. У транспорті та інших громадських місцях дітлахи також у пошані.
– Спочатку діти ходять в дитсадок, дошкільна освіта обов’язкова, нині беруть в садок із двох років, – розповідає Наталія. – Але забирати їх треба рано, бо дитсадок для малюків лише до 12 години, тому працюючі мами підлаштовуються так, щоб устигати це робити.
Родина ЗоненбергівЯкщо обоє батьків працюючі, то дитина має право перебувати в дошкільному закладі до 16.30.
Потім освіту дітлахи здобувають у початковій школі (4 класи), далі гімназія для обдарованих та загальноосвітня кшола.
Весна приходить в Айзенберг зі спаленням сніговика
Нещодавно в Айзенберзі відсвяткували прихід весни. Тим паче вона вже в них тепла, більше 20 градусів вище нуля.
– У кожному місті зустрічають весну спаленням Сніговика (паперового, звісно), а дітлахам у цей день у вісх булочних дають великий Bretzel (солодка булка).
Німеччина гордиться чистотою й комфортом
Зонненберги люблять проводити вихідні в Німеччині.
– У цьому плані в Німеччині все на вищому рівні, –ділиться Наталія. – Парки відпочинку, розваг, зоопарки, басейни.
Скрізь чисто, ніхто не галасує, ну звісно, крім дітей на дитячих майданчиках – бо там гамірно й весело.
Усе не безкоштовно, але дозволити собі може кожен німець. Інтернаціональна родина щороку буває на Полтавщині, де живуть родичі Наталії. Як і українські дітлахи, маленькі Зоненберги бавляться у річці, люблять допомагати бабусі по господарству, бавитись із домашніми тваринами, а ще залізти у жнива у свіже зерно, яке щойно вивантажив комбайн.
Діти швидко освоюються під Полтавою, починають говорити українською за кілька днів, а знають до того ж мову країни, де живуть, і російську, звісно.
– Ми після відпустки щоліта трохи шоковані, але потроху відходимо, – ділиться екс-полтавка. – Адже рівень життя значно відрізняється, в Німеччині багато людей можуть дозволити собі повноцінний відпочинок, а в Україні – ні. Чистотою в містах, парках і культурою спілкування німці, як відомо, теж особливо гордяться, адже є чим.
Українська мама з Новосанжарського району також частенько гостює в доньки у Німеччині.
НІНА КОРОЛЬ (Фото з особистого архіву Зоненбергів)
