Це перша збірка Ольги Діомидівни – ветерана Великої Вітчизняної війни, кандидата історичних наук, викладача із 50-річним стажем. Частину віршів складає поезія про воєнні часи.
– Під час війни не писала вірші, – сказала Ольга Чупрун, автор книги. – Цю збірку приурочили до 65-річчя подружнього життя із Миколою Чупруном, з яким познайомилися далекого 1945-го. У мене батько був репресований, тому бути «дочкою ворога народу» дуже тяжко. Батько був лікарем-мікробіологом, я була санітаркою на війні, а діти і внуки теж пішли лікарською стежкою. Найбільше в житті запам’ятався випадок, коли наш санітарний потяг обстріляли німецькі штурмовики. Поряд на колії були вагони переповнені дітьми, яких вивозили із прифронтової зони. Після обстрілу вагони були перекинуті, стояли сторч, а земля не лише була вся у крові, а й рухалася від тіл людей. А поблизу поле незібраної пшениці, на колосках якої були краплі крові. Такого не побачиш і в найстрашнішому сні. Все раптом зупинилося в цілковитій тиші. Із двох потягів в живих залишилося 10 осіб – мені теж пощастило вижити.
Поезія не лише про війну, а й ліричні переживання про життя загалом є у цій збірці.
Сьогодні, 28 квітня, у обласній бібліотеці імені Івана Котляревського відбулася презентація книги поезії «По зову сердца» 88-річної поетеси Ольги Чупрун.
