– Я придбав цей будинок і подвір’я чотири роки тому, – розповів Артем. – Одразу ж у мене були не дуже хороші передчуття – інтуїція підказувала, що можу знайти щось. Але знайшов не скарб, а людське поховання. Цього літа вирішив побудувати вигрібну яму із бетонних кілець. На глибині 1 метра 70 сантиметрів, викидаючи землю, спершу помітив металевий гвіздок. Він був ручної роботи, кований та чотиригранний. Потім побачив, що глина має відбитки дерева, а потім натрапив на пустоту і на якийсь шматочок. Спочатку думав, що це якийсь пластик, але чому він на такій глибині? Потім вже здогадався, що це фрагменти людського черепа.
Чоловік під час розмови вирішив показати як саме це трапилося і заліз до ями.
– Після міліціонерів сюди не залазив, – повідомив Артем. – Навіть проходити моторошно. Взагалі дуже неприємне відчуття, коли в себе на подвір’ї виявляєш такі знахідки. Загалом було десь 20 кісточок. Найбільше черепних кісток, фрагменти руки та кілька ребер. По розміру черепа було одразу зрозуміло, що це поховання дитини. Але ні хребта, ні кісток ніг ми не знайшли. Видно, що давно поховане, адже від дерева нічого вже не лишилося. Міліціонери вилучили все для експертизи. Мені дуже хотілося дізнатися висновки експертизи і замовити панахиду, щоб цю дитину поховали по-християнськи. Адже тепер і я причетний до долі знайденого. Я розпитав у старожилів, то дізнався, що дуже давно тут був панський маєток, потім кузня і сливовий садок. Саме на цьому місті була потім дорога, а вже мій будинок побудували в 1945 році. У Щербанях багато є прикладів, коли люди ховали своїх близьких прямо у садку. Також можливі відголоски Голодомору чи взагалі якесь давнє поховання. Версій багато, думаю, що експертиза все визначить. Міліціонери щиро попросили більше такого не знаходити. Я й сам би не хотів – це досить моторошно і страшно.
Журналіст розпитав у сусідки про колишніх власників будинку.
– Тут за років десять 5 власників змінилося, – розповіла Катерина, пенсіонерка. – А ті, люди, що довго тут жили, то всі повмирали.
