Судовий вирок Юлії Тимошенко можуть оскаржувати у 4 судах

Статті
Таня Цирульник20 жовтня 2011 о 12:231153 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Судовий вирок Юлії Тимошенко можуть оскаржувати у 4 судах


Юлія Тимошенко, екс-прем'єр. Фото Юлії ДеркачЮлія Тимошенко, екс-прем'єр. Фото Юлії Деркач

11 жовтня Печерський районний суд оголосив свій вирок у справі Юлії Тимошенко. Як може далі розвиватися кримінальна справа «номер 1» як її охрестили у народі, пробувала розібратися журналіст «Кола».



 Юристи коментувати справу екс-прем’єра не хочуть

 Про справу екс-прем’єра у пресі багато говорять політики, політологи та усі небайдужі. А от юристи мовчать і давати пояснення по справі Київських колег не хочуть.

– Традиційно адвокати не можуть коментувати вирок суду, у якому вони не приймали участь,  – повідомив Володимир Скукіс, голова Полтавського обласного відділення спілки адвокатів України. – Я не знайомився з документами, інформацію дізнавався лише з газет, тому й не маю права давати оцінку справі і судовому рішенню.

Тож можливий розвиток подій журналісту Володимир Францісович розповів не по конкретній судовій справі Юлії Тимошенко, а по «абстрактній» справі будь-якого громадянина, якого можуть судити за частиною 3 статті 365.

 Інстанції, які може пройти справа «номер 1»

 Апеляція – процедура перевірки рішення суду першої інстанції. Оскаржити можна будь-яке рішення суду.

У апеляційному порядку оскаржити рішення має право: засуджена особа (Юлія Тимошенко – примітка авт.), її захисники (у неї їх на сьогодні 5: 3 – професійних і 2 громадських захисники – чоловік і донька), сторона обвинувачення (прокурори, які підтримують інтереси держави). Таким чином, у справі Юлії Тимошенко оскаржити рішення суду можуть 7 осіб та представники НАК «Нафтогазу», які є цивільними позивачами.

Перевірка вестиметься за матеріалами кримінальної справи. Під час розгляду суд може прийняти справу до провадження повністю, або розглядати лише її частину, наприклад, допитувати свідків.

Оскаржити вирок суду можуть усі її учасники протягом 15 днів з моменту винесення вироку. Печерський суд зобов’язаний прийняти апеляцію, ознайомити з її змістом усіх учасників. Потім справу направляють для розгляду у Апеляційний суд. У цей період усі учасники судової справи мають право подавати свої зауваження на протокол судового засідання.

Суддю-доповідача обирає комп’ютерна програма. Таким же чином будуть обрані ще 2 суддів. З них сформують колегію суддів. Деякий час їм буде потрібно для ознайомлення з матеріалами справи. Термін цей законодавством не визначено. Займе уся процедура близько місяця.

Апеляційний суд має такі ж самі повноваження щодо справи по суті, як і суд першої інстанції. Процедура майже така, як і у суді першої інстанції, лише скорочена. Переглянувши справу, апеляційний суд може прийняти рішення: залишити вирок у силі, скасувати його чи закрити провадження по справі (якщо виявить, що суд першої інстанції виніс незаконне рішення). Можливо змінити вирок по кваліфікації (зменшити об’єм обвинувачення чи міру покарання), збільшити термін покарання апеляційний суд зможе, якщо буде скарга від прокурора.

Якщо рішення не влаштує одну зі сторін, справу можуть оскаржити у касаційній інстанції – Вищому спеціалізованому суді з розгляду кримінальних та цивільних справ.

 Європейський суд не звільняє з-за грат

 Надії на Європейський суд як «останню інстанцію» юристи вважають невиправданими. Адже ця інстанція не переглядає судові рішення національних судів.

– У компетенції європейського суду вирішити спір між невдоволеною особою та державою Україною, – тлумачить Володимир Скукіс. – Україна (або інша країна, щодо якої пред’явили позов) виступає у такій справі відповідачем. Предметом розгляду є порушення прав людини, але зменшити термін ув’язнення не можна.

Якщо у суді буде встановлено, що Україна як держава не забезпечила своєму громадянину (Юлії Тимошенко) право на швидкий справедливий суд, довго тримала під вартою незаконно, державу можуть визнати порушником прав людини і стягнути з неї на користь позивача відшкодування.

 Декриміналізація статті може стати масовою «амністією»

 Наразі у парламенті є кілька законопроектів, які передбачають декриміналізаціх статті 365 Кримінального кодексу. Якщо це станеться, то суд апеляційний або касаційний, у якому на той момент слухатиметься справ, судитиме Юлію Тимошенко по законодавству, чинному на момент розгляду судової справи.

З іншого боку, разом з Юлією Тимошенко, на свободі зможуть опинитися усі громадяни, які були притягнуті до відповідальності по статті у старій редакції (а їх, за словами юристів, багато).

   З рішення Печерського районного суду у справі  №1-657/11

 «… визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого Ст. 365 Ч. 3 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на строк 3 роки…»

  За що засудили

 Ст. 365 Ч. 3 Кримінального кодексу України «Перевищення влади або службових повноважень»

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам,  інтересам юридичних осіб,

– карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, –

карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.