
З давніх часів вважалося, що в Водохресний вечір відкриваються Небеса і відбуваються різні дива.
Ще вірили, що сьогодні можна дізнатися про своє майбутнє. Загадували бажання, вірячи, що воно обов’язково збудеться. Люди вважали: напередодні Хрещення добрі господарі можуть почути, як у хліві людським голосом розмовляє скотина. Але найбільше легенд пов’язано з водою:
На Йордан-рiчцi
тиха вода стояла.
Там Мати Божа
Iсуса Христа купала.
У цю ніч, вважали наші предки, протягом на річках на мить зупиняється, вода набуває цілющих властивостей і навіть може перетворитися на вино.
У цей вечір дівчата зазвичай ворожили на судженого. Перед ворожінням зазвичай завішували ікони і знімали натільний хрестик. Водохресних ворожінь існувало безліч.
Ворожіння по дзеркалах мало декілька варіантів. Але найбільш часто використовували два. У першому випадку ставили два дзеркала один проти одного, щоб їх відображення створювали своєрідний коридор. Між дзеркалами встановлювали одну або дві свічки. У полум’я свічки дівчата намагалися розгледіти в кінці світлового коридору тінь свого судженого. Друге гадання по свічці було простіше по виконанню, тому використовувалося частіше. Перед дзеркалом ставилась свічка і тарілка або склянка. Дівчина зазивала судженого прийти до неї вечеряти. Вдивляючись у дзеркало, вона намагалася побачити його відображення.
Ворожіння по черевичку, який кидали за ворота, повинно було показати, з якого боку чекати появу судженого, на це вкаже носок черевички.
Можна було просто вийти за ворота і запитати ім’я у першого зустрічного. Велика ймовірність, що саме так і будуть звати нареченого.
Ворожіння по розплавленому воску, який капали у воду. Найчастіше для цього брали освячену воду або воду, отриману з талого снігу. Передбачити майбутнє намагалися за формою застиглих крапельок воску. Природно, що при цьому ворожінні майбутнє залежало тільки від багатства уяви і фантазії ворожбитів.
Для ворожіння по чужих розмовах дівчата збиралися гуртом і ходили по дворах, підслуховуючи під вікнами або біля дверей. Важливо було не тільки зміст почутого, але і те, яким голосом це вимовлялося. Доброю прикметою вважалося почути спів. Так можна було передбачити, яким буде суджений, як складеться майбутнє життя. Це ворожіння звичайно було найбільш оптимістичним, оскільки люди в цей вечір святкували і веселилися, значить, і їхні розмови були відповідні.
У Водохресний вечір було поширене і ворожіння по льоду. Для цього воду наливали в якусь ємність і ставили на мороз, потім дивилися, яким вийшов лід. Вважалося, що горбки – до синів, а ямки на льоду – до дочок.
Було традиційним і ворожіння по хрещенських снах. За тлумаченням снів зазвичай зверталися до віщунів.
Природно, що ворожили не тільки дівчата, а й люди старшого віку. Але їх цікавили інші життєві проблеми – майбутній урожай і погода, достаток у сім’ї та здоров’я рідних, успіхи в справах і доля дітей.
Ворожіння тривають і в наші часи. Щоправда, тепер до них додалися нові, навіяні сучасними реаліями – ворожіння по рядку з книги, за перше фразою, що прозвучала з включеного телевізора або радіоприймача.
Якщо зберетеся в водохресний вечір дізнатися про своє майбутнє, варто врахувати, що до ворожіння треба спеціально готуватися. Налаштуйтеся на позитивне, на те, що ворожіння передбачить вам багато доброго і радісного.
Нехай усе добре, що Ви наворожите собі в Водохресний вечір, обов’язково збудеться.