За круглим столом Полтавського обласного центру здоров’я зібралися представники влади, громадських організацій, медичних установ та представники церкви щоб обговорити «Розвиток реформування трансплантаційної служби України».
– Проблема трансплантації органів у Полтавській області стоїть так само гостро як і по свій Україні. Ми всі працюємо в одному правовому полі, – зазначив Юрій Курилко, в.о. начальника головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації. – Значення проблеми, яку ми сьогодні піднімаємо, важко переоцінити.
За словами Юрія Курилка, активну дискусію та проблемність породжує, з одного боку, недосконале законодавство у сфері трансплантології. На часі, хворі, які потребують пересадки органів, не можуть отримати донорський матеріал окрім як від родичів. По-друге, негативізм до висунутого законопроекту, в якому пропонують замінити поняття «презумпції незгоди» на «презумпцію згоди».
Щорічно в Україні близько 17 тисяч пацієнтів потребують пересадки органів. Минулого року таких операцій в усій країні зробили лише 86 з пересадки нирок, 14 операцій по пересадці печінки і 1 з пересадки серця (при можливості існуючих трансплантаційних центрів робити по 7 тисяч операцій на рік). На Полтавщині проживають 15 осіб, яким у різні роки виконали пересадку нирки.
Також читайте: Донорство: органів не вистачає, а бажаючі пожертвувати не знають, куди звернутися
Зараз в лікарнях Полтави та Кременчука знаходяться 8 хворих, які терміново потребують донора, і більше 80 підключених до штучної нирки – гемодіалізу. І це дані тільки в тих, хто потребує пересадки нирки.
Таку малу кількість операцій крім недосконалого законодавства пояснюють ще й упередженим ставленням до трансплантології населення та хибні уявлення про лікарів-трансплантологів, яке подекуди формують засоби масової інформації.
– У друкованих виданнях, на телебаченні, ми часто-густо бачимо і чуємо про «чорних трансплантологів». Скільки б ми, лікарі, не пояснювали, що трансплантологія – це дуже унікальна і точна наука, що для пересадки нирки, серця, печінки не підходять трупи, і померлих у нас ніхто не розбирає і не буде розбирати, все одно люди називають усе це «мракобєсієм», – розповів Володимир Шейко, зав. кафедрою хірургії № 2 ВДНЗУ «УМСА». – Ми ніяк не можемо пояснити, що 99% органів наших українців нікому не потрібні і для пересадки підходять одиниці.
Спеціалісти, які зібралися в Полтаві на обговоренні, вважають, що ситуація може покращитися, якщо постійно проводити роз’яснювальну роботу. Адже в Україні немає розуміння того, що орган померлої за певних обставин людини може врятувати життя іншої.
Довідка «Кола»: Законопроект, який сьогодні обговорювали, створений спеціальною робочою групою фахівців регіональних центрів трансплантації. Робоча група з реформування служби трансплантології в Україні запропонувала створити єдину національну систему контролю за обліком та розподілом трупних донорських органів, розробити чіткі механізми взаємодії між її підрозділами, створити службу санітарної авіації та транспорту, запровадити юридичний та фінансовий контроль за діяльністю трансплантологічної служби.
«Презумпція згоди» – дозвіл вилучати органи будь-якого померлого, який за життя не заперечив посмертного донорства.
goodvin.info Сьогодні в Полтаві долучилися до всеукраїнського громадського обговорення резонансного законопроекту, який покликаний реформувати галузь трансплантології.
