Євген Рева
Адже, саме таке взуття найбільше підійшло б для такої ситуації. Але все ж була надія, що в центрі міста справи йдуть краще, ніж в приватних секторах.
Проте, виявилося, що я помилявся. У самому серці нашого рідного міста тротуари і дороги більше нагадували льодові майданчики для гри в хокей. Мене вразило те, що за 2 години я жодного разу не побачив ні колись звичних для такої погоди людей в помаранчевих жилетах, ні спеціальної техніки… ЗОВСІМ! Працівники магазинів в деяких місцях трохи розчистили, посипали сіллю, чи піском. Решта ділянок тротуару так і залишилися абсолютно непридатними до пересування. Звичайний відрізок шляху у 100 метрів перетворюється на справжню смугу перешкод.
Нагадаємо, 23 січня негода та комунальники влаштували полтавцям справжній екстрим (фоторепортаж)
Ось воно, «пакращення», нарешті дісталося Полтави. Звісно легше потім порахувати кількість травмованих, аварій, збитків і так далі. Про те, щоб запобігти цьому, мабуть, зовсім не йдеться. Потім у новинах ми почуємо: «Комунальні служби були не готові до цього. Коштів з бюджету не виділили», чи ще якісь банальні й нікому не потрібні «відмазки». Як можна взагалі говорити про неготовність, коли про прихід такої погоди на цьому тижні давно було відомо? Про те, яка в нас тепер зима ми бачимо щороку. Інша справа, коли оті кошти з бюджету витрачаються на щось інше, на що не мали б витрачатися.
Як би там не було, але до «покращення» і «добробуту» наші вулиці такими не були. Коли ще я ходив до університету, принаймні тротуари по вулиці Фрунзе в районі центру були розчищені, посипані, а по Жовтневій їздила спеціальна техніка. Хай не ідеально, але якось справлялися. То навіщо ж було перетворювати наше «місто, в якому хочеться жити» на те в якому жити страшно?
До теми - З Полтави неможливо було виїхати через льодяний килим на дорогах
