Сьогодні на камерній сцені лялькового театру розповіли трагічну історію відомої дівчинки-поетеси Ніки Турбіної.
Виставу "Ніка Турбіна: інформація людству" привезли студенти 4 курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Режисером, автором ідеї, творцем ляльок та декорацій виступив студент 2 курсу режисерських курсів цього ж вишу Ігор Федірко.
До теми: На "Зоряний шлях" приїхав захоплюючий театр двох акторів
Це – перша режисерська робота хлопця, але за словами інших лялькарів та глядачів, пробу пера оцінили на "5". Власне на "Зоряному шляху" відбулася прем’єра цієї вистави.
– Я дуже люблю цю поетесу. Її дуже мало знають в Україні. Лише, як дівчинку-феномен, – розповів Ігор Федірко. – Ми розповідаємо про славу. Коли молодого поета використовують, а потім викидають геть. Зараз теж часто таке відбувається. Навіть ось на фестивалі виступають хороші актори, а в них немає коштів. На останні гроші сюди змогли приїхати.
Читайте також: Львів‘яни дивували полтавців "Вишневим садом" на ходулях
В основі сюжету історія про дівчинку-ляльку у руках дорослих. Поки Ніка пише вірші, їздить Радянським Союзом, на ній наживаються. Дорослі не зважали на здоров’я, емоційне виснаження дитини. У більш зрілому віці Ніка не змогла писати вірші, її забувають і врешті вона покінчила із життям.
Увесь спектакль грають дві ляльки: маленька Ніка і вона вже у дорослому віці наприкінці життя. Вражаючого сомволізму режисер досяг завдяки розмірам ляльок: перша маріонетка близько 15 сантиметрів заввишки, а друга – близько 20. Дорослих на сцені немає. Їх роль виконують руки акторів, які ховаються за ширмою. Дію супроводжує звукозапис віршів у виконанні Турбіної.
Сама система ляльок – класична маріонетка. Не дивлячись на маленькі розміри. пластичність ляльок дозволила акторам досягнути виразності і точності кожного руху. За словами режисера постановки, керувати такими ляльками дуже важко.
На думку полтавських та іноземних лялькарів, сьогоднішня вистава наблизила Театральний проект "Зоряний шлях" до головної мети – знайти і дати дорогу молодим талантам.
– Вистава дуже сильна як для студентської роботи. Єдиний недолік – дуже погано було чути слова через гучну музику. А взагалі мені здається, що студенти не побоялися взяти такий складний матеріал, величезний плюс. Це говорить про те, що у лялькарів України є майбутнє, – Ольга Ткаченко, артистка Полтавського театру ляльок вищої категорії.
