У жовтні на міжнародній виставці. Фото надані Тетяною Шуруповою
А вчора майстриню запросили в школу, аби показала та розповіла учням про свої вироби. Нещодавно Тетяна стала учасницею міжнародної виставки «Модна лялька».
Рік тому на одній із виставок у Полтаві в торговому центрі журналіст «Кола» почула від дітлахів-відвідувачів: «Мамо, дивись, там тьотя зі «Зважених та щасливих!»
Це так малеча охрестила ляльку-тильду полтавки Тетяни Шурупової, яка була дійсно схожа на учасниць відомого шоу «Зважені та щасливі». Жінка розповіла, звідки родом її творчість і як народжуються ідеї.
У цій ляльці діти побачили героїнню відомого шоу «Зважені та щасливі». Фото Ніни Король
– Моє захоплення – для мене річ не нова, я з ранніх років щось виготовляла своїми руками: малювала, вишивала, складала тощо. Малювання було моїм основним хобі, потім повільно переросло у виготовлення прикрас із полімерної глини з розписом, візерунками. А згодом я вирішила змінити ненатуральний та холодний матеріал на щось тепле, справжнє та живе. Відкрила для себе світ текстилю, першими речами, які я виготовила з тканини, стали не сукні і не сорочки – ними були мої перші ляльки! Звісно, одразу вони були невдалі та кумедні, але мене це не спинило. Навпаки – я так захопилась, що не змогла зупинитись.
– Чому саме текстильна лялька?
– За дуже цікавим збігом обставин, переглядаючи фото та читаючи інформацію про казкову країну моєї мрії, а саме Норвегію, я побачила що дуже часто в інтер’єрах дизайнери використовують текстильні саморобні іграшки та ляльки. Я зацікавилась і так відкрила для себе світ ляльок та іграшок «тильда». Так, ці вироби родом із Норвегії, їх вигадала талановита дизайнерка Тоні Фіннангер. Але мої ляльки не дуже схожі на простих та примітивних «норвезьких красунь», я додала в них авторські нотки.
Запаси з радянських часів оживають на ляльках
– Де берете матеріали для втілення своїх ідей?
Роботи Тані на виставці у Полтаві. Фото Ніни Король
– Матеріали для своїх ляльок я купую в спеціалізованих інтернет-магазинах, інколи щастить придбати щось і в звичайних крамницях тканин у Полтаві. Усі мої знайомі та друзі з задоволенням діляться своїми запасами, які залишилися у шафах ще з радянських часів від мам та бабусь. Саме ці тканини для мене найцінніші – щось у них є таке добре та приємне. Із задоволенням приймаю ці дарунки, і не тільки тканини, для мене цінне все: ґудзики, мереживо, намистинки, різні стрічки.
– Це ж така скрупульозна і тонка робота, як триває сам процес?
– Процес виготовлення ляльки – це особливе дійство. Я маю налаштуватися на хвилю творчості, ніщо не повинно відволікати, усі інструменти та матеріали завжди під рукою, грає приємна музика, а на столі поруч зі мною чашка запашного чаю. Так починається моє маленьке диво.
Часу на виготовлення ляльки йде багато, найменше – це 2-3 дні, а у випадках із найдрібнішими деталями (наприклад, взуття, або верхній одяг на підкладці та з ґудзиками) – до тижня. От саме зараз працюю над замовленням, це будуть дві ляльки аж 100 см зростом, у пишних спідницях та справжніх в’язаних шкарпетках і кофтинках, розміри великі, порівняно з моїми звичайними ляльками, тож і часу на них іде ще більше.
За освітою Тетяна – дитячий психолог, але не працює за фахом. Нині займається лише творчістю. Шиє не тільки ляльки, пробує себе у створенні одягу та аксесуарів (сумок, клатчів, гаманців). Мріє в найближчому майбутньому розпочати пошив жіночої спідньої білизни та дизайнерського одягу для сну.
– Як близькі сприймають Ваше хобі?
– Рідні та близькі дуже раді тому, що я знайшла себе в цьому, підтримують мене та балують подарунками у вигляді сучасної швейної машинки та іншого приладдя, яке допомагає мені в роботі. Пишаються мною та за кожної нагоди хвалять мене перед іншими. Я, звісно, соромлюся та все-таки це дуже приємно. Мій хлопець (він же громадянський чоловік) допомагає та підтримує мою зайнятість, супроводжує мене завжди на всіх виставках, заради поїздки до Києва брав відпустку на роботі, він у захваті від того, що я роблю!
– Чи хтось уже перейняв Ваш досвід? Знаю, що лялькарі ревно ставляться до запозичень, копіювання. Як у Вашому випадку? – Мій досвід запозичили чимало майстринь, я веду мікроблог, де іноді викладаю власні майстер-класи у фото. Відповідаю на запитання, ділюся маленькими авторськими таємничками. Мені приємно ділитись набутими знаннями. Для чого використовують тильд Як іграшки (і для дітей, і для дорослих), як предмети інтер’єру (особливо для стилів кантрі та прованс) – їх можна поселити в кухні та передпокої, посадити на дивани і ліжка, на крісла і пуфи, знайти для них затишний куточок у шафах і на поличках, як обереги сімейного вогнища, як оригінальні подарунки, як втілення дитячих мрій і творчих поривів. – Де можна побачити Вашу творчість? – Я не часта гостя на різноманітних виставках через те, що в мене рідко є ляльки в наявності, мені просто нічого показувати. Але цієї осені зробила виняток та назбирала невелику колекцію з 30 виробів і взяла участь у міжнародній виставці «Модна лялька», яка проходила в Києві, тривала три дні (18-20 жовтня). Для мене було величезною честю стояти поряд зі знаменитими майстрами не тільки з України, а й з Росії, Білорусі, Німеччини, Франції, США. Отримала величезне задоволення від участі та досвід, привезла з собою враження та натхнення, а ще диплом про участь – така маленька, але гордість. Роботи майстрині можна також побачити на сайті "Кола". Було приємно та неочікувано, що поряд із такою кількістю робіт на виставці мої теж користувалися попитом та цікавили відвідувачів, які фотографували, хвалили моїх красунь. – Таню, а є найулюбленіша лялька?
Улюблена робота Тетяни
– Моя найулюбленіша робота не лялька, це дещо нове в творчості – плюшевий ведмедик-тедді на ім’я Тяпа. Він такий у мене поки що один, вийшов такий ніжний та малесенький, його я і полюбила (усміхається).
Винахідниця тильд Тоні Фіннангер. Фото len-nas.blogspot.com
Про винахідницю та моду на тильд
Тильда – це лялька, звірятко чи предмет інтер’єру, виконаний за викрійками норвезької художниці Тоні Фіннангер (Tone Finnanger ). Іграшки-тильди зроблені в примітивно-ганчір’яному стилі. Неймовірно популярні в Європі, а потім – і в країнах колишнього СРСР. Тильдоманія охопила світ, створювались клуби, форуми, сайти.
Захоплення Тоні Фіннангер почалося з роботи в невеликому магазині, де продавалися hand-made товари. До цього вона хотіла будувати кар’єру дитячої письменниці та ілюстратора. Робота в магазині стала для дівчини джерелом натхнення і дозволила поєднати її захоплення. Так Тоні придумала Тильду, а 1999 року відкрила власний магазин під маркою Tilda і почала співпрацювати з двома видавництвами. Вже через рік вона уклала контракт із Panduro Hobby – так почався випуск її власної продукції. І товари, і книги стали неймовірно популярні, а Тильда стала основною роботою міс Фіннангер.
Фактично тильда – це будь-яка іграшка, виконана за викрійками Тоні Фіннангер. Нині ними користуються майстрині всього світу.
Тильд не переплутаєте з жодною іншою рукотворною лялькою. Їхні основні відмінності: власне ім’я, плавні заокруглені лінії, маленькі очі-ґудзики або вузлики, використання переважно натуральних тканин – бавовни, бязі, вовни, льону, фланелі, повсті, фетру для тіла і тканин у стилі кантрі для одягу, ніжні пастельні кольори.
За словами авторки ляльок Тоні, «світу тильди чужий серйозний погляд на життя, тильда – це, скоріше, порятунок від рутини».
В Україні іграшки-тильди коштують до кількох сотень. Середня ціна на ляльку зростом 35-40 см зі справжнім одягом та взуттям – від 300 грн, ляльки простіші коштують дешевше – 200-250 грн. Авторські ляльки з намальованим обличчям, у справжньому одязі – від 400 грн.
До теми: полтавка обшиває перших осіб Полтави та красунь.
