Альона Вінницька:
«Напевно, це все-таки подарунок чоловіка, тоді ще хлопця. Мені було років 18, Новий рік ми відзначали вдома родиною. Після бою курантів пролунав якийсь гуркіт із вікон. Хтось кидав «сніжки»... Ми побачили величезним плакат, на якому було написано величезними літерами «З Новим роком!» і ще зображені якісь блискучі візерунки. Через плакат не було нікого видно, і коли він опустився, ми побачили Сергійка з палаючими бенгальськими вогнями в одній руці. Було приємно, весело і незвично! У цілому я вважаю, що увага – це найважливіша і найдорожча річ, яку людям приємно отримувати».Alyosha:
«Як правило, незабутні подарунки – це подарунки не на свято, а просто так. Останніми роками найкращий подарунок на Новий рік – це можливість зібратися з близькими та друзями, що ще потрібно? Я з задоволенням буду стояти біля плити і готувати смачні страви для своїх гостей, і це буде найкраще свято!».
Влад Дарвін:
«Пам’ятаю, якось подарував акваріум із рибками, який сам прикрасив скляними фігурками. Я дуже ціную презенти, які робляться руками. Так, мені дуже запам’яталася картина, яку мені подарував на Новий рік мій харківський фан-клуб. На ній був зображений чоловічок, який літає в космосі».
Аліна Гросу:
«У шість із половиною років на Новий рік мені подарували перший мобільний телефон. Це була дуже простенька, сіренька Motorola з антеною. Я, як і всі діти, хотіла бути дорослішою, щоб пишатися, базікаючи з якимись подружками... Насправді мені потрібен був телефон, щоб тримати зв’язок із батьками і братами, бо я тоді переїжджала до Києва».Тоня Матвієнко:
«У рік Кота я подарувала друзям кішку, яка з ними до цього дня. А найнезабутніший подарунок – це біла шубка, яку я дуже хотіла».Руслана:
«Одного разу друзі подарували мені черепашку. Це було оригінально та незабутньо для мене. Але ще більш незабутньо те, що цю черепашку через пару днів я подарувала своїй мамі».
Віталій Козловський:
«Складно відповісти, оскільки в моєму житті було дуже багато особливих подарунків. Насамперед тому, що їх дарували люди, яких я дуже люблю, які робили подарунки від щирого серця. Непросто виділити щось одне. Якщо говорити про дитинство, то великим подарунком були два кілограми апельсинів, цукерок і конструктор від батьків. Зараз я розумію, що цим дітей не здивуєш. Для мене ж на той час це було великою радістю».Маша Собко:
«Це було ще за «часів Діда Мороза»! Мені сказали тоді, що Дід Мороз залишив свій подарунок на ялинці, і його треба знайти. Я шукала його півгодини, втомилася так! Потім, звичайно, за допомогою підказок батька нарешті знайшла! Це був дуже красивий наручний годинник».Джамала:
«Я дуже скрупульозно ставлюся до вибору подарунків. Наприклад, можу довго вираховувати, про що мріє людина, а потім спостерігати подив і радість на обличчі, коли вона отримує бажану річ . Мені навіть приємніше дарувати, ніж отримувати. Одного разу я послала на Новий рік білі орхідеї аж до В’єтнаму! Я тоді була солісткою мюзиклу і заробляла на місяць близько 500 доларів, а ці квіти коштували 300 доларів. Але мені хотілося зробити людині приємне. Я люблю корисні подарунки. Із того, що запам’яталося, – одного разу мені подарували програвач для платівок».Ангеліна Завальська:
«Мабуть, найяскравіший сюрприз був від чоловіка – поїздка в мою улюблену країну – Італію! Такий подарунок точно не забудеться ніколи! Ми святкували у Вероні, на старовинній віллі з виноградниками. Це був найромантичніший і казковий Новий рік!».
Потап і Настя:
Потап: «Найнезабутнішим подарунком став мішечок, який мені на Новий рік подарувала дружина Ірочка: у ньому був позитивний тест на вагітність. А взагалі я завжди ніяковію, коли мені вручають подарунки, зате сам обожнюю робити сюрпризи і завжди дарую саме те, про що найбільше мріють мої близькі».Настя: «Незабутній подарунок я отримала в дитинстві – величезний мішок, в якому був конструктор «Лего», цілий ящик «Кіндер-сюрпризів» із 5 ярусів по 20 штук у кожній ятці. А найкращий подарунок я зробила сама собі: купила машину Porsche Cayenne».
Гурт «Время и Стекло»:
Позитив: «У дитинстві я найбільше мріяв про трансформерів і ніндзя-черепашок, яких щорічно знаходив під новорічною ялинкою. Але найбільш незабутнім подарунком стала металева машинка з педалями! Я лише кілька разів катався на ній, довго вона просто стояла біля мого ліжка, і кожного разу, переступаючи через неї, щиро радів цьому подарунку. Оскільки музикою я почав захоплюватися ще років у 11, спеціально до новорічних ранків разом із друзями написав пісню і виконав її як подарунок своїй школі».Надя: «Мені батьки в дитинстві дарували багато іграшок і нерідко робили сюрпризи. Але вважаю, що найцікавіший, найоригінальніший і найнезабутніший презент ще попереду – можливо, отримаю його саме на цей Новий рік! А взагалі дарувати набагато більше подобається, ніж отримувати. Я рано почала заробляти завдяки численним виступам, відкладала гроші і одного разу до Нового року купила мамі шубу, а також багато подарунків усім близьким».
Ольга Фреймут:
«Взагалі-то в моїй сім’ї не купують подарунків на Новий рік. Лише на Різдво і на Миколая. Якось на Різдво ми їздили до Шотландії з батьком Злати. Так склалося, що заночували у будинку його колишньої дружини. У нас із нею дружні стосунки. Зранку ми отримали дві коробочки з однаковим вмістом. Він не очікував, що ми разом відкриватимемо подарунки. Мені тоді було так неприємно, що я розплакалась. Думаю, що на Новий рік треба купувати практичні презенти. Одній дуже близькій людині я подарувала послуги стоматолога: повну реконструкцію зубів. Подумала, навіщо дарувати якісь брязкальця, коли здорові красиві зуби – це найкращий новорічний аксесуар».Дмитро Коляденко:
«Люблю сам дарувати гарні, дорогі подарунки. Дівчатам частіше презентую одяг, парфуми, прикраси. А друзям – шарфики, шапочки, парфуми. У дитинстві мені батьки подарували санчата «Чук і Гек». На той час вони були найкрутіні. Тато і мама тоді працювали в Монголії. Вони отримували перші долари і чекові книжки. Можете собі уявити? Перші японські телевізори, відеокамери. Дістали мені чорні чоловічі фігурні ковзани. А в 80-ті в Радянському Союзі це було зробити нереально».
Сергій Притула:
«Найкращий подарунок – це щорічна зустріч зі своєю родиною на Різдво. Немає нічого кращого, ніж побачитись із близькими людьми, сидіти за святковим столом, наминаючи те, що приготувала мама. Дивитися, як ростуть діти братів, слухати черговий віршик, який до свят вивчив син. Усе матеріальне в такі моменти відходить далеко на другий план».
