Суд Полтавського району 5 березня виніс вирок Сергію Мішіну, який 5 листопада кількома ударами монтувального лому позбавив життя свою дружину Людмилу.
Підозрюваного засудили до 14 років позбавлення волі та виплату моральної компенсації мамі загиблої Ользі Артеменко. Сума становить 1 мільйон гривень. Початок терміну відбуття покарання призначили з 7 листопада 2013 року, коли чоловіка взяли під варту. Протягом 30 днів Сергій Мішін має право подати апеляцію на рішення суду.
Суддя Ігор Кіндяк у вироку наголосив на тому, що спроби показання Сергія Мішіна про самозахист не мають підстави. Суд взяв до уваги те, що чоловік міг і без застосування монтувального лому захиститися від Людмили, яка, за словами підсудного, після сварки намагалася вдарити його ножем. Так само суд визнав дії Сергія Мішіна після скоєння вбивства такими, що були спрямовані на введення слідчих в оману.
Нагадаємо, що слідство встановило – після вбивства дружини, Сергій Мішін повернувся на роботу, відпросився, аби забрати доньку і потім зустрівся з коханкою випити кави. Тільки ввечері повідомив до міліції, що дружина зникла і почав разом із друзями їздити містом і шукати Людмилу. При цьому, як засвідчили свідки на суді, чоловік зберігав абсолютний спокій і вів себе виважено. Психологічна характеристика Сергія Мішіна теж стверджує про те, що він не схильний до імпульсивності, а отже не міг не розуміти, до чого призведуть його дії. На суді Мішін заявив, що пам’ятає лише перший удар. Експертиза ж встановила, що Людмила Мішіна померла майже одразу від не менше, як шести ударів по голові.
Судді також не виявили у справі доказів, які пом’якшили вину підозрюваного. На думку суддів, особливо жахливим є той факт, що чоловік залишив практично круглою сиротою семирічну доньку. Неодноразово протягом кількох місяців на судових засіданнях наголошувалось на тому, що донька Мішіних хвора на астму і потребує дороговартісного лікування. До цього саме Людмила піклувалася про доньку.
Поки невідомо, чи буде подавати Сергій Мішін апеляцію. Ольга Артеменко рішення суду схвалює і звертатися до апеляційного суду не буде. Після завершення судових слухань мама Людмили Мішіної єдиним завданням у житті вважає вилікувати онучку, вивчити її і видати заміж за хорошого чоловіка.