Добровольчий батальйон ОУН: Ця війна не скінчиться, доки одна зі сторін не буде переможена

АТО
Олег Апостолов12 березня 2015 о 17:342764 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Добровольчий батальйон ОУН: Ця війна не скінчиться, доки одна зі сторін не буде переможена
ОУНівці приїхали із селища Піски під Донецьком, де розташовані їхні бойові позиції, щоб представити полтавцям свій батальйон, розповісти про його діяльність у зоні АТО, а також презентувати книгу Бориса Гуменюка «Вірші з війни».

Добровольчий батальйон ОУН: Ця війна не скінчиться, доки одна зі сторін не буде переможенаБійці батальйону ОУН. Фото зі сторінки у соцмережі Богдана Червака

11 березня у Полтаві відбулася прес-конференція керівного складу добровольчого батальйону ОУН, що бере участь у антитерористичній операції на Сході. У заході взяли участь заступник командира батальйону, письменник Борис Гуменюк, начальник полігону Олег Синякевич та начальник штабу батальйону Василь Кіндрацький.

Батальйон ОУН – один з наймолодших серед добровольчих зєднань сил АТО. Виник як взвод у складі «Азову» влітку 2014-го. Остаточно сформувався у липні місяці цього ж року. Засновниками батальйону є його нинішній командир Микола Коханівський та Борис Гуменюк. Перший серйозний бій відбувся у кінці липня на Савур-Могилі, де ОУНівці здобули значну кількість трофейної зброї, відтак отримали можливість озброювати нових добровольців. Із 12 серпня і до сьогодні батальйон ОУН дислокується у Пісках, де, за словами бійців, веде щоденні бої.

Вірші Шевченка із артилерійським вогнем у відповідь на провокації

Перемиря там не тривало жодного дня – ані влітку, ані восени, ані взимку. Навіть вчора наші позиції обстрілював ворог. 9 березня мені телефонують наші хлопці й кажуть: «Ми тут влаштували перформенс: сепаратисти обстрілюють нас із мінометів, а ми читаємо вірші Шевченка і даємо залпи у відповідь»,розповів Борис Гуменюк.

Доброволець також підкреслив, що у його батальйоні панує залізна дисципліна, постійно проводиться серйозний ідеологічний вишкіл.

Серед наших бійців немає «розхлябаності». Мабуть, саме завдяки цьому за увесь цей час ми втратили убитим лише одного побратима. Поранених – близько півсотні. У цьому наша перевага перед іншими добровольчими батальйонами, – додав він.

Бійці звернули увагу, що завжди, коли залишають зону бойових дій, отримують «легенький стрес», бачачи мирне життя без пострілів та вибухів.

Із Пісків ми потрапляємо в іншу державу, де мир, де люди не звертають уваги на те, що в нас йде війна. Суспільство має врешті зрозуміти, що до нас в країну прийшла повноцінна і справжня війна. Ця війна не скінчиться, доки одна зі сторін не буде переможена. На жаль, вона може прийти будь-якої миті куди завгодно. Сюди (в Полтаву) – так само, – зазначив Олег Синякевич.

«Мовних та національних питань у батальйоні ОУН не існує»

Добровольці розповіли, що у батальйоні ОУН є бійці з різних куточків України, у тому числі з Полтавщини.

Як галичанин, можу вам сказати, що у нашому військовому зєднанні воюють лише три чоловіки із Львівської області,говорить Василь Кіндрацький. – Переважна більшість добровольців – уродженці Центральної України: Черкащини, Київщини, Полтавщини. Є також бійці зі Сходу України – з Донецька і Луганська – та з Криму. Крім того, серед нас є громадяни Білорусі та Грузії.Мовних та національних питань у нас не існує. Головне наше питання – як відстояти Україну, здобути справжню Українську державу і захистити її від зовнішнього ворога.

Бійці говорять, що у зоні АТО їхній батальйон активно взаємодіє та узгоджує свої плани із представниками Збройних сил та інших добровольчих загонів, таких як ДУК «Правий сектор», «Дніпро» та «Карпатська Січ».

Одного разу підійшли до мене хлопці із «Карпатської Січі» і кажуть: «Давай ми вистріляємо боєкомплект із підбитої БМП, що стоїть на трасі. Але для цього потрібно, щоб ваші вогневі точки нас підтримали». Ми їх підтримали вогнем. Хлопці зайшли у БМП, кілька залпів – і укріплені позиції ворога злетіли догори, – розповів Василь Кіндрацький. – Наші рації завжди на одній хвилі із іншими добровольчими батальйонами та армійцями і ми разом даємо відсіч ворогові.

ОУНівці переконані, що будь-які перемовини із ворогом, у тому числі на державному рівні – це помилка. На їхню думку, якби не переговорні процеси та так зване перемиря, яке ворог використовує на свою користь, то сили АТО ще восени звільнили б Донбас.

Ми не погоджуємося з тим, що Україна мала ініціювати режим припинення вогню. Миру не буде, бо це мир за наш рахунок. Про який мир може говорити керівництво держави у той час, коли наша земля окупована? Ворог вже має Крим, він завоював Луганськ і Донецьк… Звісно, з таким станом речей вони зацікавлені законсервувати конфлікт, як зробили це у Придністровї чи Абхазії, – зазначив Борис Гуменюк.

Добровольців у полон не беруть

Добровольці також розповіли, що регулярно ставали свідками геройства бійців батальйону ОУН та повної їхньої готовності загинути за батьківщину.

Пятеро хлопців, студентів університету Шевченка. Ви б бачили, як вони воюють, який в них високий бойовий дух… Вони просили в мене по гранаті – самі знаєте, для чого. Ви повинні знати, що добровольців, особливо ОУНівців, ворог в полон не бере. Уявляєте, наскільки вони були морально готові до того? – розповів Кіндрацький. – Потім один із них поїхав додому поранений, інший – з контузією. На щастя, усі пятеро живі.

А одного разу до нас прийшов боєць із «Дніпра-1» і говорить: є радіоперехоплення. Ворожа бронетехніка, 50 одиниць, хочуть відсікти Піски і взяти нас у «котел». На ранок ми очікували штурм. Артилерії у нас не було, лише гранатомети. Наші добровольці мали можливість покинути це все і спокійно поїхати додому, ніхто нічого їм не сказав би. За 15 хвилин молоді хлопці, серед яких і 18-19-річні, кажуть: «Ми пішли готуватися». Повідкривали «цинки», розклали гранати. Ці люди готувалися до вірної смерті. Потім ми дізналися, що танкова колона дійсно йшла, але її розбили по дорозі, поділилися спогадами із зони бойових дій бійці ОУН.

Добровольці також висловили подяку усім небайдужим українцям, які допомагають бійцям із забезпеченням. Це і представники діаспори з Австралії, Канади, США, і заробітчани з Італії, Португалії, Польщі. Вони підкреслили, що суттєву допомогу батальйону ОУН надає і полтавська громада та волонтери.

Читайте також: Учасник АТО з Полтави: Ми відчули на собі, що ввійшли російські війська

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter