Черговий сюрприз під ялинку в рамках «покращення» держава підготувала на цей раз для найменших своїх громадян.
З 1 січня у початковій школі влада скасувала безкоштовне харчування.
Отож, тепер безоплатні обіди матимуть лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та малеча з особливими освітніми потребами (яка навчається в спеціальних та інклюзивних класах), а також учні з малозабезпечених сімей. Про це йдеться у Постанові Кабінету Міністрів № 16 від 18 січня ц.р. «Про внесення змін до Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладання податком на додану вартість». Цей документ нівелює постанову, що діяла до цього і передбачала право на безкоштовне харчування школярів початкових класів незалежно від фінансового стану їх сімей.
Що стало причиною того, що в дітей посеред навчального року, коли організм найбільш ослаблений і країною шириться епідемія грипу, забрали обід?
Виявляється, до проблеми доклало рук Міністерство фінансів, передбачивши скорочення витрат Держбюджету-2016 на 60 мільярдів гривень. Його очільниця Наталія Яресько так хитромудро пояснила економію на шкільних обідах: мовляв, Уряд не може скорочувати соціальні витрати, тому «єдиний варіант добитися їх зниження у цій сфері — підвищити ефективність шляхом верифікації, адресності та надання допомоги тільки тим, хто її насправді потребує». Відразу після цього Уряд подав на розгляд парламенту законопроект «Про оптимізацію соціальних видатків у 2016 році», який наприкінці грудня депутати схвалили. Документ разом зі змінами до Податкового кодексу увійшов до пакета так званих «бюджетних законів», а вже через зміни до Держбюджету шкільні обіди канули в лету.
Забравши шкільні обіди у дітвори, влада «дозволила» органам місцевого самоврядування узяти цей фінансовий тягар на свої плечі, тобто коштом місцевих бюджетів годувати своїх школярів. Тож крайніми у розв’язанні проблеми зробили місцеві громади. Але, на жаль, не всі вони можуть з нею справитися, враховуючи те, що це не єдиний додатковий фінансовий тягар в умовах так званої децентралізації. А тому про харчування своїх дітей мусять подбати самі батьки.
Натомість, влада виправдовує такі свої дії, киваючи на МВФ. Мовляв, однією з умов надання коштів нашій державі є «зачищення» соціальних пільг для українців, а також перехід до надання лише адресної допомоги. Нібито кредитори дорікають: українські уряди займаються популізмом — роздають «суспільну дармівщину», чим потурають формуванню споживацьких настроїв і неробству.
Так, міжнародні кредитори висувають до нас певні реформаторські умови, серед яких і адресна соціальна допомога, але чомусь не віриться, що вони вважають витрати на дитячі обіди причиною зубожіння в Україні, щоб наполягати на їх відміні. А якщо навіть і так, то міжнародні кредитори не дуже-то знають, як насправді живеться більшості українських родин, які виховують для держави понад 1,4 мільйона поки що маленьких її громадян… А також про злиденне «безплатне державне харчування» та й про освіту загалом. Проте багаті й ситі дяді й тьоті з Уряду зобов’язані це знати і не допустити, щоб у цій складній економічній ситуації найважчий тягар ліг саме на плечі народу.
Крім того, хотілося б нагадати, що в більшості країн світу дитячими обідами забезпечені всі учні. Тому складається враження, що таку статтю економії витрат вигадали наші українські реформатори. І ця думка стає ще вірогіднішою з огляду на те, що саме в той час, коли депутати голосували за відміну дитячого харчування, самі ж отримали мільйони компенсацій на орендоване житло в Києві та інші привілеї. Отож, замість того, щоб почати із себе, — зокрема й витрат на себе, рідненьких, урядовці взялися за скорочення освітніх субвенцій.
Варто зазначити, що на харчування в школах ніколи не вистачало бюджетних коштів. Однак, скасувати безкоштовні обіди для наймолодших школярів досі жоден Уряд не наважувався. Навіть на нібито догоду кредиторам МВФ, які не перший рік верховодять в Україні. Найприкріше те, що це зроблено під час великої фінансової скрути українських родин, у яких на столі не завжди удосталь їжі, особливо такої, якої потребує дитячий організм. Державі ж, виходить, до цього байдуже. Навіть ту невелику можливість, яку мали досі, щоб підкорегувати ситуацію, без жалю втрачено.
Тож шановні батьки, дідусі та бабусі!
Коли приведете своїх дітей та онуків до школи після карантину, не дивуйтеся запитанню, чи поклали ви своїм чадам бутерброд, не пригадуйте часи, коли вас змушували пити парене молоко, бо нинішнім депутатам – це до лампочки.[p3] Жоден з них, коли приймали бюджет без харчування, і словом не обмовився, аби цього не допустити. І нехай би нічого не змінилося, але хоч би хтось став на захист дітей. Хоча ми, обираючи нинішню владу, не давали згоди на відміну харчування школярів. І якби хоч один з них сказав перед виборами, що проголосує за бюджет, який скорочуватиме видатки на соціальний захист, то, впевнена, депутатом би він не став. Тому прохання до читачів, які запитують про безкоштовну їжу для дітей, - зверніться до тих, кого обирали, до влади. Запитайте нашого народного депутата від Лубен, члена якраз бюджетного комітету Верховної Ради Костянтина ІЩЕЙКІНА, чому він проголосував за додаткові видатки на депутатів та міністрів, забрав кошти з державної казни як компенсацію за оренду свого депутатського житла, маючи немалі власні статки, і разом з тим, відібрав пісні шкільні каші та борщі у найменших українців?
