Чому мовчать депутати?

7 лютого 2016 о 13:051698 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245

У жовтні минулого року лубенці обрали місцевих депутатів. Потрапити у депутатський корпус міської ради прагнуло аж 516 осіб, яких висували по списку 18 політичних сил. В результаті, за кількістю зареєстрованих кандидатів, Лубенська міськрада посіла третє місце після Полтавської та Кременчуцької рад.

Боролися за депутатський мандат повторно 27 депутатів із 40 попереднього скликання. Однак тільки 9-ом вдалося здобути перемогу знову. За підсумками місцевих виборів депутатський корпус оновився більш ніж на 70 %. 34 депутати представлені 10 політичними силами.

До речі, цікавим є той факт, що майже третя частина депутатів міської ради – люди, за яких не голосували лубенці, бо вони йшли першими номерами у списку тієї чи іншої партії, а відповідно до закону, за яким проходили останні місцеві вибори, «перші номери» проходили автоматично. А тому, не виключено, що громада і не знає своїх депутатів. До речі, в одному з наступних номерів ми запитаємо у лубенців, чи знають вони своїх депутатів, які балотувалися по їхніх вулицях.

Якби там не було, та в міську раду потрапили представники різних сфер зайнятості: освітяни, медики, державні службовці, юристи, приватні підприємці, керівники установ різних видів. І це виглядало досить позитивно, бо втілювало надію на те, що депутати вирішуватимуть питання у різних галузях. Крім того, усі вони були щасливі і досить оптимістично налаштовані. Однак вже перші засідання сесії давали можливість зробити висновок, що до вирішення проблем лубенців у депутатському корпусі цього скликання перейдуть нескоро. Спочатку новообрані довго не могли поділити депутатські комісії, згодом кілька засідань поспіль не могли визначитися з заступниками міського голови, врешті, коли кадрові питання було вирішено, почали активно відстоювати інтереси своїх політичних партій. До проблем людей якось не доходить. А тому кожного разу, після чергового засідання сесії, з’являється відчуття, що змін ніяких не відбулося.

«Наша спільна справа», критикуючи на шпальтах видання окремих людей чи їх дії, переслідує одну єдину мету – змусити працювати і виконувати свої обов’язки. Якщо взявся вивозити сміття, то вивозь, взявся чистити сніг, то чисти, взявся бути депутатом, то будь ним, використовуючи свій статус і повноваження, аби вирішити проблеми людей, які за тебе проголосували. А таких багато. Це і управління спільним майном громади, якість та доступність послуг, безпека на вулицях (освітлення, ремонт доріг та тротуарів), підтримка людей соціально-вразливих категорій, боротьба з чиновницьким свавіллям, побори та багато-багато інших. Для цього у депутата є право депутатського запиту та депутатського звернення. За цим ми також слідкуємо і незабаром будемо аналізувати, хто, скільки разів цим правом скористався і в яких цілях.

Так ось. Щойно депутати увійшли в курс справи, редакція газети «Наша спільна справа» підготувала 10 однакових запитань кожному депутату Лубенської міської ради з проханням дати на них відповіді, а ми безкоштовно надрукуємо інтерв’ю з кожним із них у своєму часописі.

Запитання наступного змісту:

1. Чому Ви вирішили стати депутатом?

2. Яка кількість виборців за Вас проголосувала?

3. Які три завдання Ви ставити перед собою як депутатом?

4. Які три проблеми міста будуть вирішені завдяки Вашим зусиллям?

5. Що зможе змусити Вас скласти мандат?

6. Як Ви розподіляєте час між роботою у міськраді та основним місцем роботи? (при її наявності)

7. У якій сфері, на Вашу думку, Ви можете бути найкориснішим для лубенців?

8. Чи будете Ви звітуватися перед своїми виборцями так як цього вимагає Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»?

9. Як до Вашого рішення віднеслися рідні, чи підтримують вони Вас?

10. Як Ви оцінюєте роботу депутатського корпусу Лубенської міської ради?

Пройшло два місяці, однак в редакцію надійшов лише один лист з відповідями на поставлені запитання – це відповіді від депутата Сухонос Наталії Василівни (інтерв’ю з нею було опубліковано в попередньому номері часопису). Інші депутати якось не поспішають інформувати своїх виборців про власну депутатську діяльність. Дивно, адже кожен з них мав свою передвиборчу програму, в якій обіцяв що буде робити, які проблеми буде вирішувати в місті. А вже через три місяці роботи, здається, все забули. Сьогодні запитання «Які три завдання ставите перед собою, як місцевим депутатом?» їх лякає. У телефонних розмовах окремі з них пояснюють, що не можуть визначитися, бо не впевнені, чи зможуть виконати це, чи ні. Чесно кажучи, особисто мені це взагалі видається якимось дивом-дивним. Ну як це депутат не впевнений чи зможе вирішити елементарне питання на своїй вулиці чи в окрузі, де обирався? Виникає логічне запитання: так а навіщо тоді йшли? Або чому перед виборами всі говорять «зроблю», «зумію», «зможу», а після виборів «не знаю», «не впевнений».

Шановні депутати Лубенської міської ради!

Ми не маємо упередженого ставлення до жодного з Вас. Нам всерівно, які політичні сили Ви представляєте.

Нам не байдужа доля міста і його жителів, ми хочемо, щоб кожен на своєму місці виконував якісно та ефективно свою роботу.

Ми слідкуємо за Вашою роботою як депутата місцевої ради і хочемо донести її до кожного жителя Лубен. Тому в котрий раз пропонуємо Вам дати відповіді на надіслані раніше запитання, для їх висвітлення в газеті «Наша спільна справа».