«Краще гір можуть бути лише гори, на яких ти ще не бував». З цими словами Висоцького, впевнена, погодиться кожен, хто відвідає Замкову гору у Лубнах. На перший погляд,– гарне місце, з якого відкриваються чудові краєвиди в усі сторони горизонту, але саме на ньому у 1638 році, коли Лубни стали столицею володінь Яреми Вишневецького, князь збудував трьохсоткімнатний замок, вклавши у нього всю розкіш світу, яку він тільки бачив.
Коли Ярема прийняв спадок від батька, то на приналежній йому території Задніпров’я проживало близько 4500 осіб. А вже через 15 років там мешкало близько 230 тисяч жителів. Князь буквально відродив з попелу зруйновані ще монголо-татарами поселення, перетворивши їх на квітучі міста, де інтенсивно розвивалася торгівля (Лубни, Хорол, Прилуки, Ромни, Пирятин та ін.). Саме своєю адміністративно-господарською діяльністю Ярема Вишневецький створив базу для формування новочасної української нації. І саме освоєна Вишневецьким територія стала тією землею, де почалося культурне становлення української нації, а полтавсько-київський діалект ліг в основу української літературної мови. Саме з Задніпрянської Вишневеччини та прилеглих до неї територій походили Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ`яненко, Євген Гребінка, зрештою, Тарас Шевченко та багато інших діячів української культури.
Освоєння Задніпров’я було неможливим без боротьби з татарами, які постійно грабували українські землі й забирали людей у полон. Задніпров’я було добре захищене Вишневецьким. Саме захищеність цієї території, надання прибулому населенню пільг стали важливими чинниками, які сприяли інтенсивному її освоєнню та заселенню.
У 1648 році, коли виплекане князівство Яреми було зруйноване п`ятнадцятитисячною ордою «вовгурівців», Лубни були знищені, а все населення міста «без розбору статі, віку й віросподівання» - вирізане.
Багато поколінь лубенців долучалося до вивчення і пропаганди тисячолітньої історії рідного краю.
Нині у Лубенській міськрайонній громадській організації «Знання і творчість» пишаються тим, що вдалося спільними зусиллями членів організацій, місцевої влади та громадськості увіковічнити пам'ять істориків, археологів, журналістів, краєзнавців, які своєю працею сприяли встановленню дати заснування міста Лубни.
У 2012 році лубенці та міжнародна спільнота відзначили 400-літній ювілей з дня народження видатної особистості та прогресивного діяча свого часу – Яреми Вишневецького. А в жовтні 2013 року під час проведення у Лубнах Міжнародної наукової конференції «Князі Вишневецькі та їх місце в історії України», було прийнято рішення, що територія Замкової гори буде благоустроєна.
Минуло більше двох років, але змін не відбулося, крім розширення промислової зони. Враховуючи це, у червні минулого року члени громадської організації «Знання і творчість» звернулися з відкритим листом через місцеві ЗМІ до міського голови Лубен Олександра Грицаєнка та депутатів Лубенської міської ради (№10/червень/2015 р. «Наша спільна справа» - ред.)
У листі-зверненні до місцевої влади громадськість просила «розробити конкретні заходи щодо визначення території Замкової гори як меморіальної зони для теперішніх та майбутніх поколінь».
Минуло півтора місяці, реакції місцевої влади не було. Голова міськрайонної громадської організації «Знання і творчість» Любов Кириленко знову звертається до місцевих ЗМІ. Ми опублікували її матеріал під заголовком «Що залишимо нащадкам?» (№11/липень/2015 р. «Наша спільна справа» - ред.). І знову реакції не було. Минуло ще більше двох місяців, і громадські активісти вирішили йти іншим шляхом: запросили на екскурсію на територію Замкової Гори представників майже 20 громадських організацій міста. Досвідчена екскурсовод Любов Кириленко більше години розповідала захоплюючу історію про життя на Замковій Горі, що вирувало на ній чотири століття тому.
Пройнявшись історією рідного краю, усі присутні прямо на території Замкової гори підготували черговий лист-звернення до місцевої влади, у якому просили не допустити деребану землі, а облаштувати Замкову гору як історичне місце. Ці події відбувалися вже у вересні. А у святковому номері з нагоди 1027-ої річниці заснування Лубен ми розмістили великий матеріал під назвою «Сторінками історії або хто хоче бути новим князем у Лубнах?» (№16/вересень/2015 р. «Наша спільна справа» - ред.)
І тут, на диво, за декілька тижнів до місцевих виборів, міський голова Лубен Олександр Грицаєнко на зустрічі з активістами ГО «Знання і творчість» запевнив, що
ніхто не збирається продавати Замкову гору і взагалі ніяких дій на ній не буде відбуватися, доки не будуть проведені археологічні розкопки, за результатами яких буде прийнято рішення, яка подальша доля Замкової гори.
Однак наприкінці минулого року члени вже згаданої ГО «Знання і творчість» написали лист до народного депутата України попередніх скликань від Лубен Володимира Пилипенка з проханням допомогти в питанні присвоєння території урочища «Замкова гора» статусу історичної пам’ятки.
Вивчивши всі обставини справи, колишній нардеп, юрист за освітою, запропонував людям підготувати проект Меморандуму між владою та громадськістю про збереження Замкової гори.
Проектом Меморандуму, який пропонувалося підписати місцевим жителям та владі (міському голові, депутатам міськради), передбачалося тимчасово, до завершення проведення археологічних розкопок на території урочища «Замкова гора», не приймати будь- яких рішень про відчуження будь-яким способом земельних ділянок в межах цього урочища, не передавати його в оренду, будь-яке інше користування чи тимчасове володіння, користування та розпорядження будь-якими третіми особами, а також не приймати рішення щодо внесення змін до Генерального плану міста та плану зонування міста в районі урочища «Замкова гора».
Також документ передбачав використання території тільки з метою проведення на ній археологічних розкопок.
У випадку виявлення на Замковій горі об’єктів культурної спадщини, місцевій владі пропонувалося клопотати про включення Замкової гори до Державного реєстру нерухомих пам’яток країни, щоб забезпечити їх охорону та збереження.
Якщо в результаті проведення археологічних розкопок не буде виявлено об’єктів культурної спадщини, то влада мала б прийняти рішення про віднесення території урочища до земель рекреаційного призначення з метою їх використання для організації відпочинку населення та туризму.
Протягом місяця було зібрано понад тисячу підписів лубенців, які підтримали проект Меморандуму. Відома археолог та історик Ірина Казакова розробила концепцію реконструкції Замкової гори та представила проект на засіданні членів громадських організацій «Знання і творчість» та «Об’єднання «Наша спільна справа»» за участю громадського діяча Володимира Пилипенка, який взяв участь в підготовці документа та долучився до ініціативи лубенців зберегти історичну пам’ятку Лубен.
Однак місцева влада відмовилася підписувати документ, за виключенням лише кількох депутатів, а саме Тетяни Алєксєєвої, Людмили Руденко, Євгенія Зота, Наталії Сухонос.
Натомість, управління архітектури міської ради розробило власний проект реконструкції Замкової гори і на власний розсуд вирішило розпоряджатися цією територією , передбачивши на ній промислову та індивідуальну забудову, з чим не погоджуються люди.
За нашою інформацією, на найближчій сесії депутатам буде запропоновано підтримати план реконструкції Замкової гори та внести зміни до Генплану, що повністю суперечить пунктам Меморандуму, під яким, повторюю, підписалося більшість лубенців і продовжують підписуватися далі. Виходить, що думка людей нікого не цікавить.
Влада донині не спромоглася навіть зустрітися з активом, який ініціював Меморандум, обговорити питання, створити організаційний комітет за участю представників як влади, так і громадськості з числа спеціалістів та компетентних людей.
У той же час, на останній зустрічі представників кількох громадських організацій було повністю підтримано проект, який розробила Ірина Казакова. Ним, зокрема, передбачається облаштування історичної виставкої зали, відкритого оглядового майданчика, дитячого, молодіжного та спортивного комплексів, містечка майстрів, амфітеатру, стадіону, в’їзної брами, аптекарських городів, гостинного двору та чимало іншого. Незабаром презентація відбудеться для загалу. Єдине, що можна сказати вже зараз, це те, що громадські активісти протягом останніх півроку провели величезну роботу, і проігнорувати думку своїх виборців влада не має права, адже проект підтримало більше людей, ніж проголосувало хоча б за одного депутата міської ради.
Тому сподіваюся, що влада Лубен, все ж таки повернеться до членів своєї громади обличчям, знайде час обговорити подальші кроки у спільній справі і прийняти максимально правильне, корисне рішення для міста та його жителів.
