Історія ця почалася з заяви Валерія Головка про обрання директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю за конкурсом та ось цього оголошення. Оскільки ГО "ІЦ "Майдан Моніторинг", членом якого я являюсь, багато займається питаннями інформаційної війни, моніторингом інформаційного поля, я вирішив подати заявку за вказаною електронною адресою, з пропозицією "увійти до складу комітету" щиро сподіваючись, що досвід нашого ГО дозволить допомогти визначити найкращого кандидата. Зверніть увагу на виділену цитату. Люди запрошувались саме до складу конкурсного комітету. Далі на сайті ОДА з'являється публікація, про те, що затверджено "експертну групу, яка обиратиме директора департаменту". Тобто вже не конкурсний комітет, а експертна група, котра обиратиме. Ну, ок, здавалося б, яка різниця як назвати, головне ж в суті процесу, чи не так?
Тож члени групи/комітету взялися до роботи. Пані Тетяна Цирюльник навіть свій блог використала як майданчик для оголошення про конкурс. Як бачимо, вона також називає себе "одним з членів конкурсного комітету". Члени групи чи то комітету з завзяттям взялися до роботи. Допомагали розміщувати оголошення, вивчали надіслані резюме, зустрічались з претендентами, давали завдання, слухали пропозиції кандидатів і визначили переможця. Здавалося б, ось воно, живемо "по-новому". З чистою совістю і задоволенням від виконаної роботи я поїхав на тиждень у відпустку.
Раптом мені телефонують знайомі і просять звернути увагу на ось цю публікацію. Читаю і не розумію. Конкурс проводять зовсім інші люди. В конкурсі беруть участь зовсім інші кандидати. Не розумію, що взагалі відбувається. Бачу лише, що конкурс проводять старі номенклатурщики, котрі поняття не мають ні про сучасні тенденції в медіа-просторі, ні про інформаційну війну. Цікавлюсь у колег по комітету/групі, що відбувається. Виявляється, чиновники "по-закону", наплювавши на публічні заяви голови ОДА, створили зовсім інший конкурсний комітет і заявили, що лише він єдиний правильний і легітимний. Таке собі новітнє рейдерство. Ок, а що ж колеги? А від колег отримую на електронну пошту текст спільної заяви для узгодження. Тобто зламались колеги перед буквою закону і вирішили піти на компроміс. Моє переконання, - в таких речах компроміс не можливий і спільну заяву узгодити і підписати я відмовився. Тому ця заява вийшла без мого підпису, а свою особливу думку з цього приводу я пообіцяв оприлюднити пізніше, що зараз і роблю.
В цій ситуації я бачу відверту маніпуляцію, питання лише в тому, хто ким маніпулює: пан Валерій Головко громадськістю, чи чиновники головою Полтавської ОДА?
