Про «школєніє» й ручні рокли
Перші два дні у нас (новачків) тривало «школєніє» (стажування з українцями, які на складі працюють вже кілька місяців). Тобто ми ходили з ними попарно, вони виконували свою роботу, розповідаючи і показуючи нам всі нюанси. Ми «пікували» товари, вчили комбінації на сканері (маленькому комп’ютері), розкидали товар, керували «вузиками»…
Так виглядає ручна рокла. Фото www.vizok.net.ua
На третій день лише двом з нас (мені й ще одній дівчині) пощастило отримати «джепи» (ручні браслети для сканерів), що означало – ми приступаємо до роботи самостійно. Решті нашим новачкам просто ще не вистачило джепів, вони їх отримали наступного дня. Але, згодом, ми зрозуміли, що нам двом, навпаки, не пощастило. Тому, що джеп без «айфобів» (ключів до електричних рокл) означав роботу з ручною роклою. Нам було дуже тяжко, оскільки з такою ми відчували всю вагу піддону з товаром. Ніхто з «керовніків», які працювали ту зміну, нам не пояснив, що можна брати по трішки товару, а не весь піддон.
Наступного дня самостійно працювати почала і решта новачків нашої зміни. Їм пощастило, оскільки нам видали всім і «айфоби», тож можна було користуватись електричною роклою. Я ж знову зазнала невезіння, у мене виникли проблеми зі скануванням (сканер не бачив моєї особистої картки), через що я ще півдня їздила з ручною. Дякувати Богу, знайшлась одна керівниця, якій було шкода мене – вона допомагала мені підбирати найлегший товар, в малій кількості, й вантажити його на роклу.
Про всі нюанси та невезіння на моєму новому (тимчасовому) місці роботи писати й розповідати можна довго. Тому краще опишу про плюси та мінуси такої праці для тих, хто імовірно планує чи плануватиме працевлаштовуватись за кордоном на схожу вакансію.
Рокла з піддоном. Фото www.rid-ls.eu
Негатив:
- Не всі товари легкі. З важкої молочки – молоко та маргарин. Буває молока в одній упаковці (картоні) по 12 літрових бляшанок. Звісно, можна уникати такого товару, брати легший, але, коли легший закінчується, важчий теж «керовніки» примушують розвозити. А уявіть, якщо ролет (ролік, так працівники називають піддони на колесах, на які потрібно розвезти товар) заповнений, – тоді всю цю тару необхідно закинути на гору.
Ролік чи ролет (піддон на колесах). Фото china-rollcontainer.ru - Імовірність замерзнути: інколи доводиться чекати на товар, ти менше рухаєшся, через що починаєш швидко замерзати. І взимку, і влітку, доводиться одягатись як «капустина».
- Будь-якому манікюру приходить кінець з першого дня, оскільки потрібно швидко брати картони (упаковки з товаром), запихати їх в ролети між іншими, розривати плівку, в яку замотані піддони з товарами. І якби ви не реабілітували нігті вдома, лише відпрацюєте зміну, як вони знову стануть жахливими. Та і з педикюром не набагато краща ситуація, оскільки робоче взуття дуже не зручне. Тому перше бажання після фінішу такої роботи – в салон наводити красу.
- Кріпатура від навантаження: задіяні фактично всі м’язи (доводиться присідати, нахилятись в різні боки і намотувати за 8-10 годин чималий кілометраж в рядах з ролетами. Але минув місяць і біль в руках (в тому числі пальці), ногах, в декого і в спині – майже не зникає. Таке враження, що все це стає хронічним станом, до якого ти звикаєш з часом. Але можна таким чином і добряче зашкодити здоров’ю.
- Від великої затрати енергії, апетит значно зростає, а отже на харчування йдуть більші фінансові затрати.
- Ненормований графік (можливо це лише для нашої агенції) та дезорієнтація у часі доби і днях тижня. Працюємо ми тиждень вніч, тиждень вдень. Про те йти нам вніч чи ні, дізнаємось лише за кілька годин до початку зміни. Тому спланувати свій день фактично не реально, ти постійно прив’язаний до телефону, в очікуванні сигналу про роботу. До всього ж, не встигає організм звикнути до праці вночі, як доводиться перелаштовуватись вже на роботу вдень. Окрім всього, ми по 8-10 годин знаходимся в складі зі штучним освітленням, і зовсім не орієнтуємось, що відбувається на дворі (погода).
- Постійні синці на тілі: обмотуючи роліки плівкою, щоб не випадав товар, можна вдаритись об цей же чи сусідній піддон на колесах, кружляючи довкола нього, оскільки не завжди вистачає сил відвинути ролік на достатню відстань від решти.
- Обвітрюється обличчя: періодично в холодних складах вмикають ще й вентилятори.
- "Вузиком" (роклою) можуть переїхати ногу, хоча видане взуття містить металеву вставку на носку ботинку, але все одно біль після такого наїзду значна. Тож слід бути дуже обачними, особливо коли біля вас проїздить новачок.
Позитив:
- Завдяки такій роботі – набираєш гарної фізичної форми.
- Отримуєш права на електричні рокли, які можуть згодитись, якщо вирішиш влаштуватись «магазинером» на інший склад (щоправда, не факт, це може бути пусте базікання від нашої агенції). До речі, в перекладі з польської на українську «магазинер» (наша вакансія) перекладається як «комірник».
- Безкоштовне харчування щозміни, якщо працюєш в холодному складі.
- Робота не брудна і не під сонцем.
Про підробіток
У попередньому блозі я згадувала про те, що коли на основному складі немає роботи, наш шеф відправляє всіх на підробіток. Мова йде про інший склад, що займається пакуванням акційних товарів. Робота легша нібито, але оплата менша. Про це нас попередили відразу. Хоча, з іншого боку, мені особисто легше ходити, ніж стояти по 8-12 годин на одному місці, як на підробітку доводиться. Ми лише згодом зрозуміли, що можна брати стільці, але всім їх не вистачає, тож вже – на удачу. Оскільки перших до роботи заводять поляків, які їх розбирають (про подібні приниження опишу, мабуть, в окремому блозі).
Мінуси праці на такому складі: біль у спині та ногах, порізи на руках, пальцях, зламані нігті (доводиться розривати картони, і часто можна порізатись папером упаковок), за кілька годин такої роботи починає червоніти обличчя і зудіти тіло, у декого – кашель та чхання .
