Нещодавно я писав про те, як наша влада вирішила зекономити на харчуванні школярів 1-4 класів. Але на дрібному «дитиножерстві» вона не зупинилася. Наступним кроком став законопроект, який регулює все, що пов’язане з їжею для дітей, і в якому все виглядає реально поганенько. Це називається «ми думали, що вже дно, але знизу постукали».
За новими положеннями, ламається уся система дитячого харчування, хоча не можна сказати, що до цього вона була хоча б у задовільному стані.
Автори законопроекту «Про дитяче харчування стверджують, що новий Закон буде кращим від попереднього, прийнятого у 2006 році. Гордо заявляють, що нові норми та положення забезпечать кращу якість харчування, спростять діяльність підприємців у цій сфері та стимулюватимуть вітчизняних виробників.
Усе це, звісно, справжнісінька брехня. Це зрозуміє кожен, хто не полінується взяти і порівняти новий законопроект із попереднім Законом. Цинізм влади настільки великий, що емоційні епітети тут уже зайві.
Просто вчитаймося і проаналізуймо. Почнемо із забезпечення їжею дітей-пільговиків. Як воно тепер має відбуватися, - невідомо. Всі діючі механізми скасовуються. Харчування малозабезпечених дітей передається до повноважень Кабміну. А це, як ми розуміємо, ще гірше, ніж, наприклад, передати це питання Бармалею з відомого віршика. Той, принаймні, хотів, щоб діти перед тим, як він їх з’їсть, були вгодованими. Владі на цей нюанс просто начхати. Думаєте, я перебільшую? - тоді читайте далі.
Питання безкоштовного харчування дітей-чорнобильців перекладається на місцеві бюджети. Це абсолютно так само, як з проїздом пільговиків у громадському транспорті. Що з цього вийшло, - ми знаємо. У Лубнах, приміром, пенсіонери тепер ходять пішки, бо платити кожного разу по 3,5 гривень вони просто не можуть.
Тепер про саму їжу. Про ті продукти, які призначаються для харчування усіх дітей і немовлят у тому числі. Ключова деталь: зі статей Закону від 2006-ого року, де йдеться про нагляд держави за процесом забезпечення дітей харчуванням, викреслено усі слова “високоякісний” та фрази “у достатній кількості”. Розумієте, що це означає? Немає слів - немає гарантій. Державі відтепер байдуже, чи буде дитяча їжа якісною і чи матиме білків, жирів, вуглеводів, мінералів і мікроелементів в достатній кількості. Яка сила тепер буде змушувати виробників дбати про якість? Совість?
Просто-таки по-єзуїтськи розтлумачили термін “інгредієнт”, так що залишки ветеринарних препаратів та пестицидів тепер можуть вважатися інгредієнтом дитячого харчування. Що це означає? Що вміст цієї зарази там вже нікого не буде хвилювати. Споживання банального фруктового пюре тепер стане російською рулеткою - є там отрута чи ні? Владі байдуже!
Тепер нікого нічого не буде хвилювати : із Закону зникли практично усі головні обмеження, які повинні забезпечувати достатню якість дитячої їжі. Зникли вимоги до сировини, зникла потреба захисту від впливу промислових та хімічних об’єктів, зникли вимоги до санітарно-епідеміологічної експертизи (в іншому місці взагалі скасовується необхідність звертатися до такої експертизи), зникли переліки заборонених інгредієнтів. Потоки харчового сміття ринуть і з-за кордону , бо, згідно з проектом Закону, імпортоване в Україну дитяче харчування, ніхто не реєструватиме.
Перейти на дешевшу, гіршу, небезпечнішу їжу доведеться і нашим дитячим установам. Підтримка національного виробника у цій делікатній сфері скасовується , із Закону зникає норма про кредитні, податкові та інші пільги. Так само, як прописування чітких механізмів державного стимулювання.
Усім тепер доведеться виживати у загальній конкуренції без чіткого державного контролю. Як це позначиться на дитячому шлунку, - відповідь очевидна. Чи будуть наші діти здоровими, залежатиме лише від совісті виробників. М’яко кажучи, шансів малувато.
