Четвертого квітня в новій полтавській галереї «JUMP» відбулася виставка сучасної ікони «Світло Сина Божого», що представила твори від майстерні «Небо на землі» з міста Миколаєва, під керівництвом священика Сергія Павелка.
Я закликаю відвідати полтавців цю чудову виставку. Гурченко Тарас, господар галереї, познайомив мене з одним з авторів ювілейної виставки сімейної іконописної майстерні Сергієм Павелко.
Неймовірно світла, мудра, духовна та безперечно талановита людина. Розмова мала характер не світського репортажу, а простої бесіди. Сергій розповідав про зв’язок з роботами, духовну цінність самого процесу створення ікони та емоційний вклад. Така людина має що сказати і в житті і в творчості.
В експозиції було представлено близько 50 робіт у різноманітних техніках: від традиційної яєчної темпери до гарячої емалі та розписаного мармуру. Що цікаве, як говорить сам автор, матеріали, що використовує майстерня мають обов’язково бути натуральними: дошки із липи або черешні, полотно, левкас, натуральні фарби. Часто, вони замовляють дорогоцінне каміння, основи та матеріали для ікон з закордону, а це не дешеве задоволення. Різнобарвні, яскраві, маленькі і великі, кожна робота зроблена з душею. Сергій Павелко, як богослужитель та людина, що віддана своїй справі, говорить, що кожна робота виконується з дотриманням всіх традицій іконопису (піст, молитва і т.д.).
Для мене особисто була відкриттям така сучасна, унікальна та нестандартна подача самого образу. Я, як і багато інших, звикли до канонів. На іконі має бути чіткий лик святого, але іконописці відійшли від цього. Золото на дереві, емалі та метал, на кожній роботі присутні обличчя, символи, лики святості. Це притягує твою увагу, хочеться підійти ближче, роздивитися, а поки ніхто не бачить доторкнутися, відчути…
Зовсім не дивно, що іконописна майстерня «Небо на землі» стала широко відомою, як в Україні так і за її межами. Роботи знаходяться у Швеції, Німеччині, Франції та Японії. Вже одинадцять років митці прославляють свою сім’ю, місто та державу проекспонувавши вже близько півтори тисячі ікон.
Я дуже вдячна галереї «JUMP» за надану можливість доторкнутися до душі творця, відчути зв’язок з чимось вищим, духовним. Також виказую шанування всій сім’ї Павелко в обличчі Сергія Павелко за чудовий зразок духовності, що йде «в ногу» з часом. Все змінюється навколо, нічого не вічно, але є речі, що залишаться після нас… На їх долю випадає розповідь про сердечну віру та глибоке осмислення буття людини в цьому світі. Для когось німі, для когось багатослівні, але кожна знайде свого глядача, і можливо хтось відчує…