Від цього стає сумно, але все ж таки це надихає мене разом із іншими небайдужими полтавцями підтримувати таку молодь.
Ці фото зроблено мною у неділю, 27 вересня 2015 р., у Петровському парку – поруч з приміщенням Краєзнавчого музею, у дворі якого знаходиться Полтавська дитяча художня школа, яку міська влада Полтави намагалася переселити із центральної частини міста, навколо якої знаходиться купа архітектурних споруд і природних краєвидів, до мікрорайону «Алмазний» – де єдиними «краєвидами», навколо запропонованої владою будівлі для молодих талантів, є сірі, застарілі п’ятиповерхівки і Київська траса…
На скільки мені відомо, більшість батьків учнів цієї школи проти такого «покращення». Під тиском батьків, які прийшли на останню сесію Полтавської міської ради депутати зняли з порядку денного питання переселення школи до мікрорайону «Алмазний».
Школа потребує негайного ремонту даху і вирішення проблеми з опаленням. Адже, стрімко наближається зима.
Але, станом на сьогодні, міська влада і не думала розпочинати ремонт приміщення, в якій школа знаходиться зараз і кошти на ремонт якої було виділено з міського бюджету ще у січні цього року.
На мою думку, керівництво Управління культури Полтавського міськвиконкому свідомо тягтиме час і не розпочинатиме ремонт приміщення, щоб штучно створити підставу для оголошення «вимушених» безстрокових канікул для учнів, а викладачів відправить у відпустки без збереження заробітної платні.
Якщо так станеться, то я звертаюся до нинішнього начальника Управління культури Полтавського міськвиконкому Лариси Кречко у майбутньому не вдягати на себе вишиванок на жодні публічні заходи, щоб не імітувати свій патріотизм і любов до розвитку української культури у Полтаві, а від нового складу депутатського корпусу Полтавської міської ради вимагатиму негайного її звільнення з посади.
