– Ми раді усіх бачити на початку п’ятого літературного сезону незалежного мистецького об’єднання "Magnum Opus", – з такої промови розпочалася зустріч.
Завдяки роману, який автор презентував у Полтаві, Сергій здобув перемогу в міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». Тираж книги складає 11 тисяч примірників. Для молодого письменника, який тільки-но з’явився на творчій арені, це значний успіх. Та незважаючи на те, що з дати виходу книги пройшов вже рік, презентація у Полтаві лише четверта. Сам автор запевняє, що він влаштовує такого роду зустрічі лише за умови, коли його запрошують.
Над романом Сергій Бут працював два роки. Зміст твору він пояснює так:
– Історія вийшла дещо симетричною. Вона починається на Личахівському кладовищі у Львові, закінчується теж там. Герой твору Андрій Багрій, студент Львівської політехніки, який списаний з реальної людини, якого також звати Андрій Багрій, дуже хороший товариш і студентський друг автора, який зараз перебуває в Італії.
В одному із старовинних склепів герой твору знаходить старовинного листа, у якому описується трагедія жінки, яка просить про допомогу – знайти її викрадену дитину. Її мати просить допомоги у небесних сил.
Сам по собі Андрій - це та людина, яка просто обожнює старовинні речі. Це може бути старенький велосипед чи якийсь цвях.. І в нього за студентські роки вже стільки назбиралося цих старожитностей, що його спочатку вигнали з гуртожитку, а потім і господарі з усіх квартир, в яких він мешкав. Взагалі Андрій у романі представлений в образі квартиранта, спадкоємця і емігранта.
Після обговорення змісту книги Сергій Бут поговорив з присутніми про славнозвісне Личаківське кладовище у Львові, після відвідин якого і почав писати свій роман. Були показані фото різних склепів, де поховані також Іван Франко, Володимир Івасюк. Прозвучало й те, що це місце скоріше нагадує музей. За словами Сергія, цвинтар у Львові не є унікальним. У Парижі розташований цвинтар Пер-ла-Шез. Французи роблять усе з шиком. Там похована і Едіт Піаф, відомий композитор Шопен і славнозвісний українець Нестор Махно. А могила Оскара Уайльда обцілована дівчатами, бо існує повір’я: той, хто поцілує його пам’ятник, проживе до кінця свого віку у коханні.
Після цих містичних розповідей присутні ставили запитання письменнику і змогли дізнатися багато цікавого. Зокрема і те, чому за весь рік це лише четверта презентація, яке справжнє прізвище автора, який спочатку псевдонім обрав собі Сергій та багато іншого. Наприкінці зустрічі бажаючі купували інтригуючий детектив письменника, отримували автограф і вирушали додому сповненими позитивних емоцій та вражень.
Автор – Софія Руденко