У Полтаві підбили підсумки операції «Нерест–2016». Фото – portal.lviv.ua
Нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства України на офіційному сайті оприлюднило законопроект про внесення змін до існуючого законодавства якраз у статті посилення відповідальності за незаконний вилов риби у період нересту.
Про це під час щотижневої апаратної наради повідомив директор Департаменту екології та природних ресурсів Ігор Піддубний, підбиваючи підсумки операції «Нерест–2016». І нагадав, що обласна влада свого часу зверталася до Мінагрополітики про посилення відповідальності за браконьєрство.
– Пропонується у період нересту за спричинення значної шкоди встановити штраф у розмірі від 2 555 гривень. Фактично це за вилов трьох судаків, – прокоментував Ігор Піддубний. – Санкції також передбачають штраф від 34 до 85 тисяч гривень, а мінімальні штрафи запропоновано збільшити удвадцятеро – із 34 до 680 гривень.
Читайте також: Повернути рибу в річку: полтавці ініціюють масштабну програму зарибнення Ворскли
Якщо ці зміни до законодавства буде прийнято, то кількість бажаючих половити рибу в період нересту відчутно зменшиться, – переконані в облдержадміністрації. Бо низькі штрафи і мінімальна відповідальність (не кримінальна, а адміністративна) браконьєрів не зупиняють. Як зауважив Ігор Піддубний, під час проведення цьогорічної операції «Нерест–2016» суперечність у законодавстві якраз грала проти контролюючих органів. Хоча нинішнього року позитивні зрушення все-таки є.
– До патрулювання водойм було залучено значно більше громадськості, ніж торік. Допомагали співробітники поліції, на громадських засадах – демобілізовані бійці АТО, – коментує Ігор Піддубний. – Чимало господарств, організацій, комерційних структур надали благодійну допомогу – фінансами, плавзасобами, пальним. Окрім того, комунальні ландшафтні парки на період нересту сформували резервні фонди, розробили програми. У якості позитивного прикладу можна назвати регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський». За свідченням рибалок-любителів на основних водних артерія плавзасоби були майже відсутні. Принаймні, їх було значно менше, порівняно з минулим роком.
Що ж стосується проблем (окрім законодавства), то головна була пов’язана із діяльністю органів рибоохорони. Якраз напередодні двомісячника Держрибагенство України розпочало процес реорганізації своїх регіональних підрозділів, який тривай й донині. Як прокоментував Ігор Піддубний, можна лише уявити, як виконував свої обов’язки інспектор Полтаварибоохорона чи Сулинськрибоохорона, попереджений про звільнення. Окрім того, обидві ці структури, які фінансуються центральними органами влади, скаржаться на відсутність коштів і погану матеріально-технічну базу. Тому постійно просять коштів із обласного бюджету.
– Хоча торік «Полтаварибоохорона» зазначила, що через приватних підприємців реалізувала 2 тонни риби, – зауважив директор Департаменту екології та природних ресурсів. – Ми намагалися отримати типовий договір на реалізацію риби і підтвердження сплати коштів до державного бюджету. У результаті отримали документи про продаж лише 1 тонни 157 кілограмів, 843 кілограми десь пропали. Крім цього не отримали жодного підтвердження того, що кошти перерахували до бюджету. Тому велике прохання доручити розгляд справи правоохоронним органам, бо складається враження, що існує схема реалізації незаконно виловленої риби.
Коли надали слово начальнику управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області Івану Дроботу, той повідомив, що рибу віддали на зберігання особам, які її виловили. Бо, мовляв, суд часто приймає рішення про повернення улову браконьєрам. Скаржився на те, що не вистачає пального, що у катерів старі двигуни і т.д.
– Коли певні структури займаються промисловим виловом риби, реалізують її за комерційною ціною, а перед нерестом звертаються, щоб їм виділили кошти з обласного бюджету, у мене виникає запитання – де дохідна частина, куди кошти використовуються? – поцікавився голова Полтавської ОДА Валерій Головко. – Чому не формуються резервні фонди на період нересту? І ця історія немає кінця. Давайте зробимо запит до фінансової інспекції, нехай перевірять, як використовуються кошти, що надходять з державного бюджету для регіональної структури Держрибагенства, і кошти від реалізації риби зокрема. Бо незаконний вилов зафіксований, а грошей немає.
Після нетривалої дискусії, Валерій Головко дав доручення профільному заступнику Роману Товстому підготувати подання на Міністра аграрної політики та продовольства щодо звільнення керівника управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області за неналежне виконання своїх обов’язків у період операції «Нерест–2016».
Прес-служба Полтавської ОДА
