Свято-Миколаївська церква Київського патріархату в Полтаві. Вигляд до зруйнування.
Священики, віряни та прихильники православної церкви Московського патріархату неухильно стоять на своєму: УПЦ КП – розкольники, які самовільно від’єдналися від канонічної церкви. Звісно, кожному самостійно обирати, до якої церкви ходити, ми ж пропонуємо вам статтю про історію української церкви, з якої ви дізнаєтеся, коли була заснована київська митрополія, як утворився її аналог – московська та чому між двома патріархатами зародилося глибоке протиріччя.
Точна дата заснування Київської митрополії та імена перших митрополитів залишаються невідомими. Вважається, що за часів князя Володимира Великого, який зробив Русь православною, київська церква була незалежною від Константинопольського патріархату. Першим Київським митрополитом, про якого згадують історичні джерела, став сучасник князя Ярослава Мудрого грек Феопемп (1037-1048 роки). Духовна влада Київської митрополії поширювалася на всі єпархії, що були утворені на землях Київської Русі.
Київська митрополія користувалася автономією у складі Константинопольського патріархату. Патріарх благословляв митрополита на кафедру, міг змістити його в судовому порядку або переглянути рішення митрополичого суду як апеляції до вищої інстанції, мав змогу надавати право ставропігії (самоврядування) монастирям і братствам. У свою чергу Київська митрополія могла самостійно утворювати єпископські кафедри, обирати єпископів (наряду з єпископським собором), оподатковувати всі свої єпархії. Формально підпорядковуючись Вселенському патріархові, митрополія була наділена фактичними правами автокефальної церкви. Її високий статус підкреслювали олов’яні печатки на грамотах патріархів до київських митрополитів (подібно до грамот, які надсилав автокефальний єпископ на Сході), тоді як інші метрополії Константинопольського патріархату отримували грамоти з восковими печатками.
1299 року митрополит Максим переніс митрополичу столицю до Володимира-на-Клязьмі. З того часу й до 1461 року митрополити, які жили у Володимирі, мали титул «Київські та всієї Русі». З 1352 року кафедра митрополита переноситься до Москви. 1448-го від Київської митрополії відокремилася Московська єпархія.
ДОВІДКА «КОЛА» Київська митрополія – церковна провінція Константинопольського патріархату з центром у місті Київ, що утворилася 988 року в результаті хрещення Русі Володимиром Святославичем.
Москва купила Київську митрополію за 40 соболів та 200 рублів
1654 року, коли гетьман Богдан Хмельницький уклав Переяславський договір із Московським царством, цар Олексій Михайлович вперше поставив питання про переведення Київської митрополії під юрисдикцію Москви. Але митрополит Сільвестр Косів і українське духовенство виступили проти цього, тому бойкотували Переяславську раду. Втім уже тоді не канонічно від Київської митрополії були відлучені й приєднані до Московського патріархату єпархії Білорусі (Могилівська, Полоцька й Смоленська).
Першу спробу захоплення Київської митрополії здійснили навесні 1661 року, коли, всупереч канонам, але з відома царя, заступник патріаршого престолу Питирим висвятив на єпископа Максима Филимоновича (Мефодія), одночасно призначивши його наглядачем над Київською митрополією. Однак тоді новоявлений єпископ Мефодій зустрів запеклий опір з боку козацької старшини та наказного гетьмана Сомка, а справжній митрополит Діонісій Балабан одразу ж усунув ставленика чужої єпархії, призначивши єпископом Мстиславським Йосипа Тукальського.
ДОВІДКОВО 1448 року Собор московських архієреїв без дозволу Константинополя обрав на кафедру митрополита Московського і всєя Русі Рязанського єпископа Йону. Внаслідок цього московська митрополія була відлучена від Світового Православ’я на 141 рік. І лише 1590-1593 років московській церкві вдалось домогтись від старших патріархатів визнання автокефалії та здобути статус патріархії через симонію, тобто купити його за золото та соболині шкурки.
До цієї проблеми царський уряд повернувся вже незабаром – через 4 роки. 11 жовтня 1665 року гетьман Іван Брюховецький підписує так звані Московські статті, що значно обмежували автономію України. Серед положень цього договору було переведення Київської митрополії під юрисдикцію Московського патріархату. Але в Україні ні старшина, ні церковники, ні прості люди не погодилися із таким гетьманським рішенням. Піднялося повстання, під час якого Брюховецького вбили. На десять років Москві знов довелося забути про Київську митрополію.
1684 року помер митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський. Царський уряд вирішив скористатись цим і знайти кандидатуру, яка прийняла благословення від московського патріарха і визнав його владу. Незабаром було віднайдено потрібну кандидатуру – єпископ Гедеон. Українське духовенство виступило проти обрання Гедеона та підпорядкування Московському патріархату. Були направлені два протести тодішньому гетьману України Івану Самойловичу. Попри це, на церковному соборі 1685 року митрополитом був обраний Гедеон. У жовтні того ж року він приїхав до Москви за благословенням. 8 листопада в присутності царів Івана й Петра, а також царівни Софії Гедеон присягнув на вірність Йоахиму. Так митрополит став клятвопорушником, оскільки на соборі присягав на вірність Вселенському патріарху.
Отже, контроль над Українською православною церквою було здобуто. Залишилося лише домогтися від Константинопольського патріарха офіційної згоди на передання митрополії.
Ще 11 грудня 1684 року московські царі через грека Захара Софиру надіслали грамоту до Вселенського патріарха Якова з проханням передати Київську митрополію. До грамоти було додано 40 соболиних шкурок та 200 рублів з обіцянкою надіслати стільки ж, одначе патріарх Яків передавати українську церкву відмовився. За три дні після повернення Гедеона до Москви патріарх Йоахим склав нову грамоту до Константинопольського патріарха з тим же проханням. Разом із грамотою Йоахима до Стамбула (Константинополя) було відправлено дяка Микиту Алексєєва (від Кремля) й старшину Івана Лисицю (від Самойловича). Метою цього посольства було умовити нового Константинопольського патріарха Діонісія згодитись на передання митрополії. Але так само, як і Яків, Діонісій категорично відмовився, мотивуючи тим, що не може вирішувати нічого без участі інших патріархів. У справу втрутилася Османська імперія, яку дуже непокоїла ймовірність приєднання Московії до антитурецької коаліції (Польща, Австрія та Венеція), котра почала війну проти Стамбула. Тому візир виконав прохання московського дяка, й під його тиском у травні 1686 року Діонісій віддав патріарху Московському Українську православну церкву. До наших днів збереглась коротенька розписка Константинопольського патріарха Діонісія про те, що в обмін на грамоти за Київську митрополію він отримав від царського посланця Микити Алексєєва «три сорока соболей и 200 червонных».
Того ж року спеціально скликаний собор позбавив Діонісія патріаршого сану за неканонічну передачу митрополії.
Відродження Української православної церкви
Через 238 років, 13 листопада 1924-го Константинопольський патріарх Григорій VIII у Томосі зазначив:
– Відізвання від нашого престолу Київської митрополії й православних митрополій Польщі та Литви, залежних від неї, і прилучення їх до Московської патріархії відбулося не за канонічними правилами.
5 травня 1920 року Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) проголосила про своє відновлення як незалежної помісної церкви. 1942 року УАПЦ була відновлена, але вже канонічно визнаними ієрархами. Та після війни УАПЦ знову була заборонена комуністичним режимом. Своє легальне існування в Україні вона відновила 5-6 червня1990 року, коли відбувся перший собор УАПЦ в Києві, де затвердили статут УАПЦ й обрали її главу.
Мовою цифр
- 1458 року, через повстання у Москві Московської митрополії, Константинопольський патріархат сформував нову Київську митрополію, яка перебувала поза впливом московських ієрархів та князів.
- 1596 року рішенням церковних властей Русі Київська митрополія була перепорядкована Папі Римському після прийняття Берестейської унії.
- 1685 року православна Київська митрополія (фактично тільки Київська та Чернігівська єпархії) була перепорядкована Московському патріархату.
- 1919 року окремо від Київської митрополії Московського патріархату була утворена Київська митрополія Української автокефальної православної церкви.
Читайте також: У Полтаві відбудеться богослужіння за мир.
