Нагадаємо, що читачі можуть отримати премію від «Кола», долучившись до конкурсу в рамках "Народної журналістики".
Матеріал Остапа Свербигуза:
«Першочергові завдання для Президента України»
Я козацького роду і не приховуватиму своїх симпатій до вусатих лицарів. Бо знаю, як боролись і як жили наші славні предки. Бо мені не все одно, як чубаті слов'яни, проливаючи свою кров і позбавляючи життя багатьох бузувірів, клялися бути вільними на рідній землі. Вірили, що їхні нащадки так само віддано і впевнено будуть стерегти омріяну свободу. Та не сподівалися, що часи безвір'я у Бога знову настануть. І московські орди знову підійдуть до земель українських і лізтимуть, як тії колорадські жуки на картоплю, до козацьких дітей. Без сумніву, звитяжні запорожці, дивляться на сьогоднішнє наше неспокійне життя. Бачать українців, які відчувають себе чужими у своїй країні. Не говорять, а балакають суржиком. Відчувають себе нижчими у порівнянні з якимось іншим європейським народом...
Гірко дивитися на ту картину. Важко спостерігати за кровопролиттям, яке відбувається на Сході. Та все ж віра, що Україна обрала нового Президента, додала сили у нашу перемогу.
Перед сьогоднішнім Гарантом постало чимало завдань і проблем, які він має рішуче вирішувати. Найголовнішими з них є наступні.
1. Припинення бойових дій на Сході України. Можливе, лише за умови відновлення козацьких полків. У кожному населеному пункті мають бути створені військові формування на добровільних засадах, навіть у селах. Зібрати навіть 100-тисячне військо за такого устрою - справа легка і мобільна. Тоді, маршем вирушити на Донецьк і Луганськ, оточивши кільцем ворога.
Інший варіант. Переодягти козаків у форму тамтешніх бойовиків. Підійти до них впритул. Приєднатися і розповісти, начебто "цар Росії" їх надіслав допомогти їм. Після того, вигукнути: "Слава Україні!" Спіймати самооборонівців і зв'язати їм руки. Як не силою, так хитрістю брати їх.
2. Відродження полково-сотенного устрою України-Гетьманщини. Обласні міста стають полковими, а районні - сотенними. Геть від совєтщини! При цьому, назва посади "Президент" зникає. З'являється "Гетьман". Повірте, перейменування державних організацій стане ще одним фактором самоідентифікації українців. Бо ж не соромляться англійці своєї Королеви, а японці - Імператора.
3. Поширення по всій території України центрів козацького духовного розвитку і бойового мистецтва - Козацьких Січей з "Містечками майстрів". Це мають бути утворення, чимось схожі на "Мамаєву слободу" у Києві. Не тільки отримаємо від цього додатковий прибуток від туристів, але, найголовніше - величезний набуток українськості для громадян України.
4. Україна повинна розвиватися сама і орієнтуватися на працю українців. Не треба нам заглядати до ЄС чи вклонятися перед Росією та проситися до них. Маємо створити Україну, яка своїми силами житиме достойно.
5. Розширення сільськогосподарських товариств - "Козацьких зимівників". Земля - наше багатство. Не дарма ж і німець крав вагонами нашу земельку. Розведемо чимало худоби, засіємо поля пшеницею. Буде добрий врожай.
6. Найголовніше завдання - не забувати, чиїх батьків ми діти. Вірити у Божу милість, просити у Царя Небесного миру і спокою.
Вірю, що зможемо протистояти ворогові. Нехай не зброєю. Нехай не силою. А словом, правдою і миром.
Упевнений, що лише повний курс Президента-Гетьмана на відродження козацької духовної колиски Європи - України допоможе зміцнити нашу державу. Не втрачаймо надії.
Борімося - поборемо.
Нехай вічна буде слава, бо чрез шаблю маєм права!
