До редакції «Кола» звернулася мешканка Полтави Лідія Мірошник:
– У нашій квартирі встановили безкоштовний лічильник. Через деякий час потрібно було знову складати договір із комунальним підприємством. У мене для цього вимагають паспорт, ідентифікаційний код та документи на квартиру. Наскільки правомірною є така вимога, адже я чула, що вимагати ідентифікаційний код можуть лише в деяких випадках?
На запитання відповів Олександр Буряк, директор та арбітражний керуючий юридично-аналітичної компанії «Правовий континент».
– Згідно із законодавством України, для укладання будь-якого договору необхідно надати підтвердження дієздатності особи, посвідчення особи. Документ, який підтверджує таку, – паспорт або ідентифікаційний код. Це не оригінали, а копії цих документів. Документи на квартиру вимагають, щоб постачальник комунальних послуг міг впевнитися у тому, що дана особа має право на користування і розпорядження даною квартирою, в тому числі – укладати угоди на постачання комунальних послуг, оскільки, згідно з цим договором, вона несе персональну відповідальність.
Інформація, яка надається фізичною особою юридичній, захищена, згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Відповідно до цього закону, постачальник комунальних послуг, як юридична особа, зобов’язується захищати і не використовувати з іншою метою персональні дані фізичної особи: ім’я, дату народження, ідентифікаційний код, місце проживання, професію, рід занять, місце роботи, адресу місця роботи тощо.