Свою історію цей день започаткував у далекому 1946 році, саме тоді в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування Міжнародної організації по стандартизації ISO(з грецької isos - рівний), яка успішно працює по сьогоднішній день. А щорічно відзначати Всесвітній день стандартів запропонував Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) у 1970 році, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль, як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу.
Як відомо, стандарти допомагають громадянам реалізувати їхні законні права на продукцію та послуги належної якості. Сьогодні не можна уявити сучасний світ без стандартів. Без них було б паралізовано транспорт і торгівлю. Інтернет просто не міг би функціонувати. Сотні тисяч систем, що залежать від інформаційних і комунікаційних технологій: від урядових органів і банківської справи до охорони здоров‘я, керування повітряним рухом, швидкої допомоги, допомоги у катастрофах - зруйнувалися б.
Важко переоцінити суворе дотримання стандартів в тих галузях, де їх невідповідність можезагрожувати життю людей, викликати техногенні і екологічні катастрофи.
Не обійтися без стандартів і у нашому повсякденному житті. Наприклад, у побуті певним стандартам мають відповідати електричні прилади, підключені до єдиної енергосистеми. Аудіосистеми, телевізори та DVD-програвачі, мобільні телефони та безпровідний зв‘язок – усе базується на стандартах, що забезпечують їхню сумісність з іншими системами. Довідково: станда́рт — це документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим.
З вступом України до світової організації торгівлі та набуттям чинності угоди між країнами Європейської асоціації вільної торгівлі та нашою державою, на територію України хлинули потоки товарів з Європи та всього світу, тож вітчизняний виробник опинився перед необхідністю працювати в умовах жорсткої конкуренції. Нині єдиний спосіб вижити, це випускати дійсно якісну, конкурентоспроможну продукцію, яка б користувалася попитом на міжнародному ринку та відповідала міжнародним стандартам. Тому наші виробники повинні в першу чергу самі бути зацікавленими, в тому, щоб їхні вироби відповідали, як національним, так і міжнародним стандартам. В протилежному випадку, у них просто не буде шансів втриматися «на плаву».
Нині Україна поступово переходить від старої системи жорсткого контролю за якістю продукції з боку держави до ринкових механізмів регулювання економіки, коли покупцеві пропонують продукцію різного ґатунку, а він, в залежності від рівня своєї обізнаності та індивідуальних потреб, повинен обрати, що йому більше до смаку. Тож споживачі повинні уважно читати інформацію на споживчому маркуванні та обирати продукцію найкращої якості з натуральних складників, «голосуючи гривнею» за того, хто не прагне заробити «швидкі» гроші шляхом ошукування споживачів.
До теми
