Увечері з 13 на 14 січня господині готують щедру кутю.
Як і на Святвечір, цього дня на столі є ритуальні страви: хліб, кутя, узвар, голубці, риба та вареники з різним начинням, млинці з салом, пироги. Проте готують ще й скоромні страви та випікають спеціальні обрядові хліби — «Маланка» та «Василь».
Дівчата у ніч із 13 на 14 січня ворожили. Здебільшого ворожать так само, як і на Андрія: бігають запитувати ім’я в першого стрічного; кидають чобіт через плече – куди носком буде звернений, у той бік і заміж дівчині йти; навпомацки лічать кілки в огорожі, на якому зупиняться – прикрашають, а потім розглядають, чи гарного «нареченого» собі вибрали, тощо.
За легендою, дівчата збирають чаклунське зілля нечуй-вітер. Цієї ночі воно має найбільшу силу, але знайти зілля можуть тільки сліпі люди або відьми. Той, хто його відшукає, за власним бажанням може стати невидимим і нечутним.
У цілому ця ніч сповнена магічних дій, спрямованих на розгадування майбутнього, забезпечення родинного добробуту та щастя на весь наступний рік. Народні повір’я стверджують, що цими святковими днями небеса відкриті для людської молитви – можна просити в Бога про найпотаємніше.
Цього дня Козу водять. Ватаги хлопців та дівчат перевдягаються Козою, Котом та іншими персонажами. Вони ходять селом та щедрують, із побажанням здоров’я та святковими вітаннями кланяються господарям. Потім діти отримують із рук хазяїв заслужені солодощі, дрібні гроші тощо.