Фото з сайту loveukraine.com.ua
День осіннього рівнодення – це день астрономічного початку осені. У цей день сонце знаходиться під і над горизонтом однаковий час (тобто день дорівнює ночі). Таке буває лише 2 рази на рік – навесні і восени.
Початок астрономічного і календарного сезонів не збігається, тому астрономічна осінь настає в різний час.
Астрономи підрахували, що з 2012 по 2044 у високосні роки день осіннього рівнодення буде потрапляти на 22 вересня, а в звичайні роки – на 23 вересня.
Осіннє рівнодення – один з чотирьох священних свят, які шанувалися і урочисто відзначалися з найдавніших часів.
Від прадавнього слов’янського звичаю святкування Осіннього Рівнодення до нас дійшов обряд, котрий називався Святом свічки, або Весіллям свічки, який широко проводили навіть вже і після приходу християнства. Основою його було обрядове запалення вогню в домівці від освяченої свічі (світильника). Цей вогонь господарі мусили принести додому з храму (капища) і запалити ним домашню свічу, або ще більш древній посвіт-кабицю – вмістилище для дерев’яної скіпки, якою освітлювалося помешкання.
По селах зазвичай уквітчану свічку носили по хатах, і при її світлі споживали знов-таки обрядові весільні страви. Дійство тривало цілий тиждень, після чого жіноцтво урочисто запалювало від «женильної свічки» посвіт, при світлі якого мали працювати. Обряди вшанування домашнього вогню духовно налаштовують людину на прихід осені, коли ми більше часу перебуваємо при штучному освітленні, спонукає відчувати Природу, що неодмінно покращує наше душевне й тілесне здоров’я.
Ще один з прадавніх обрядів Осіннього Рівнодення – випікання короваю з пшениці сьогорічного врожаю, як символ добробуту і достатку. В давні часи громада обрядово випікала велетенський коровай у людський зріст. Якщо за ним не видно було жерця, котрий славив Богів за врожай, то наступний рік мав теж бути врожайним.
За матеріалами інтернет-видань
