Поки що ніхто з майбутніх журналістів особливої традиції святкування цього дня ще не має та чи хочуть вони бути журналістами вони вже знають точно.
Аліна:
- Якихось особливих традицій святкування цього дня поки що немає та сподіваюсь обов′язково щось започаткуємо. Сама ще ніде не працюю, але одногрупники, які вже сьогодні реалізовують себе, як журналістів. Працюють у «Зорі Полтавщини», «Полтавському віснику» або на «Лтаві». Звісно, планую пов′язати життя із журналістикою. Мені подобається цей своєрідний спосіб життя.
Аня:
- Святкувати не планую. Вважаю, що звання "журналіст" необхідно заслужити. Доки не відчую, що моя праця сягає відповідного рівня, доти мені важко буде називати це свято і своїм теж. А що роблять всі після закінчення університету? Шукають роботу. У нас ситуація трохи інша - п'ятого курсу немає, - тому необхідно ще здобути закінчену вищу освіту.
Авжеж, працюю і планую. Навіщо взагалі тоді було вступати на цю спеціальність й протирати штани чотири роки. Не подобається - ніхто не тримає.
Звісно, всі ілюзії й ефект від рожевих окулярів, починаючи від першого курсу, поступово розвіялись, але лишилося розуміння, що несе в собі ця професія, що може почерпнути для себе спеціаліст у цій галузі та яких навичок вимагає таке ремесло. Журналістика через чотири роки в стрижневому компоненті для мене не змінилась - це досі цікаво. Тому є сенс працювати далі у відповідній сфері. Безперечно, знання потрібно постійно збагачувати, тим самим підтримуючи власний інтерес й утверджуючи професійний рівень.
Оксана:
- Не думаю, що святкуватиму, так як ще не вважаю, що заслуговую на це, адже ще не працюю за спеціальністю. Та привітання завжди приймаю. Зважаючи на економічну ситуацію нашої держави, не буду лукавити, що не проти якоїсь іншої роботи, яка нестиме більший прибуток. Але, звісно, хотілося б працювати за спеціальністю, можливо, в одному з полтавських ЗМІ.
Марина:
- За день журналіста знаю, тому обов′язково привітаю знайомих, які працюють у цій галузі. Щодо святкування, ще точно і не думала, можливо з друзями, особливих традицій немає! Професія творча та неординарна, тому звичайно хотілося б знайти роботу за спеціальністю!
А чи сподобається чи ні - покаже час.
Олена: (анонімно)
Планую святкувати на роботі. Мрію закінчити наш ПЕД. Отримати диплом і спалити бакалаврську.
Професія мене цілком задовольняє, маю досвід роботи в газеті, на радіо, в інтернет виданні та прес-службі. Сподіваюсь не пропаду.
Між собою студенти говорять про те, що все ж таки сподіваються отримати акредитацію на 5 курс і закінчити навчання в університеті.
Підготувала Світлана Розумович
