Юрій Винничук давно вже є одним з титанів сучасної української літератури. Свого часу його вірш «Убий п…» отримав розголос серед українців навіть не знайомих з його творчістю.
Роман «Танґо смерті» почергово то переносить у світ довоєнного і воєнного Львову, то в наш час. Чотири товариші: українець Орест, єврей Йоська, поляк Ясь і німець Вольф живуть у місті Лева і не здогадуються, що незабаром вони стануть свідками чи не найстрашніших подій першої половини ХХ століття. У нашому ж часі професор Ярош (не плутати з «Правим сектором») працює над мовою стародавньої країни Арканум. Згодом обидві сюжетні лінії переплітаються довкола незрозумілої мелодії танго, яке грали перед розстрілом у Янівському концтаборі.
Роман цікавий. Страшенно. Стиль письма Юрія Винничука незвичний, звивистий. Читаючи описи Львова, побуту його мешканців, відчуваєш, що ти і сам переносишся в те місто і в той час. Кожен типаж детально прописаний – за цим романом можна було б знімати багатосерійний фільм.
Стиль Винничука в цій книзі межує з історичною белетристикою і «магічним реалізмом». Чого варта тільки бібліотека, котрою можна подорожувати кілька днів і де до стелі прикріплене прив’ялене м’ясо для харчування подорожніх, а через кожні 100 стелажів – ліжко для відпочинку.
Розповідь про минуле відбувається очима хлопця Ореста, батько котрого загинув у війні за незалежність України у військах УНР (як і батьки трьох його друзів). Він, творча і трошки лінива особистість, постійно втрапляє в пригоди, залучаючи до них і своїх кумпелів.
Зрештою, попри свою трагічність, роман читається дуже швидко. Комічні ситуації з молодими львів’янами навіть на фоні військових подій залишають приємні спогади.
А для того, щоб зрозуміти загадку танґа смерті – варто таки прочитати книгу.
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
Також читайте
«Вихідні з книгою» від Романа Повзика: Стіґ Ларссон «Чоловіки, що ненавидять жінок»