Фото Олега Журавльова
Збори проходили біля будівлі УМВС. Проводжати бійців прийшли рідні та волонтери. Розтягли довжелезний жовто-блакитний стяг.
– Його довжина –25 метрів, – розповіла Віра Маслак, представниця Громадської спілки «Полтавська громада». – Ми, волонтери, цей прапор возимо Донбасом з перших днів, коли почали передавати допомогу військовим. Хлопці завжди з ним фотографуються. Він у нас фортовий. Тому і сьогодні принесли цей стяг.
Дехто з присутніх на відправці прийшов не з пустими руками. Привезли бійцям короваї, хрестики та невеличкі державні стяги з побажаннями.
Серед проводжаючих – чимало дітей. Бійці дозволили їм приміряти військове спорядження.
У жінок емоції різні: хтось плаче; хтось посміхається, аби зайвий раз не викликати хвилювання у рідної людини, яка їде в зону неоголошеної війни; дехто постійно обіймає і цілує коханого.
Самі ж учасники АТО, завантаживши речі в автобус, спілкуються між собою та присутнею ріднею. Серед бійців і ті, кого не прийшли проводжати:
– Я з Кобеляцького району, – розповідає молодий чоловік, який представився Віталіком. – Мене ніхто сьогодні не проводжає тут. На автобус до Полтави то провели, а далі я сказав, що не треба. Вдома ж на мене чекає мати, дівчина та родичі. Їду з бойовим настроєм.
З автобуса, в якому бійці зайняли місця в дорогу на Схід, лунають Гімн України та «Воїни світла» Ляпіса Трубецького.
