Іще 2009 року редактор журналу «Музеї України», почесний працівник туризму України Віктор Тригуб звертався до тодішнього президента України Віктора Ющенка із пропозицією про створення Березоворудського державного музею-заповідника з відповідним фінансуванням. Але далі його звернень справа не пішла. Опір чиновників здолати не вдалося.
Читайте також: Лариса Оніщук розповіла про те, чому про полтавський туризм в Україні знають мало
На сьогодні, в ключі певних змін та культурних зрушень у державі, громада знову вирішила спробувати нагадати про себе чиновникам. Адже Березова Рудка небезпідставно заслуговує отримати спеціальний статус і має шанс стати такою ж перлиною, як, наприклад, Умань. В селі зберігся унікальний палацово-парковий комплекс знаменитого древнього козацько-старшинського роду панів Закревських, уже є діючий народний історико-краєзнавчий музей – об’єкт без перебільшення всеукраїнського та міжнародного значення. Щороку Березоворудський музей відвідують понад п’ять тисяч людей, серед них закордонні делегації, туристи із США, Франції, Німеччини, Польщі та інших країн світу. Фонди музею налічують близько п’яти тисяч експонатів, у тому числі майже дві тисячі предметів основного фонду.
Відвідати музей можна також онлайн http://br-museum.at.ua/
У березовій Рудці збереглася одна із трьох європейських пірамід
Найголовніше, чим унікальна Березова Рудка – там збереглася унікальна піраміда-усипальниця, одна із трьох пірамід в Європі. Проте і їй загрожує руйнування.
Піраміду збудував 1899 року юрист Ігнат Закревський – представник останнього покоління свого роду (між іншим, від був прапрадідом колишнього віце-прем’єр-міністра Великої Британії Ніка Клегга).
Історичне фото піраміди в Березовій Рудці. Фото – br-museum.at.ua
Не менш багатими є природні угіддя села. Тут водяться багато червонокнижних представників флори та фауни, що приваблює багатьох науковців.
Однак, із часом архітектурні пам’ятки розсипаються, а ліси та парки вирубують. Аби зупинити нищівні процеси та отримати шанс на розвиток мешканці села просить у держави надати йому статус музея-заповідника, що передбачає не просто певне фінансування, а й відповідальність потім перед державою, вважає місцевий житель, письменник, ініціатор справи Тарас Завітайло.
– Якщо в ситуацію негайно не втрутиться держава, то ми втратимо й те, що залишилось. Я вперше приїхав до цього села 1987 року і бачив його кращі часи. Пам’ятаю, як на річці Перевід цвіло латаття, в лісі від пролісків синіло в очах, ставки були повноводними та багатими на рибу, було декілька чудових пляжів. Старий маєток на території школи мав пристойний вигляд. Але зараз я чудово розумію, що підвалини руйнації закладалися саме в ті часи, – говорить Тарас Завітайло. – Замість того, щоб чистити джерела ставків, в них просто качали воду з річки і на сьогодні з каскаду тих ставків залишилась просто одна невеличка калюжа посеред села. Латаття на річці, яка швидко замулювалась через проведені на ній осушувальні роботи, назавжди зникло з поверхні Переводу. Маєток коло школи поволі розсипався, бо й досі не знають кому він належить. Зараз це аварійна споруда на території школи. Але маєток той ще можна врятувати. Чи в кожному селі є два історичних панських палаци та піраміда? Навряд чи. До речі, усипальня довгий час слугувала просто за сміттєву яму і це при тому, що нижній ярус поховань і досі в ній. На будівлі каплиці ростуть дерева. Тому я вражаю, що цей статус необхідний селу.
Аби звернутися до народних обранців березоворудчани збирають цілий пакет необхідних документів від природоохоронної сфери, історико-краєзнавчої та сфери самоврядування. Ця ідея об’єднала навколо себе свідому громаду села та району. До справи долучилися науковці, екологи та історики.
До речі, неподалік Березової Рудки знаходиться ще одне, не менш відоме село – Крячківка, де Юрко Фединський відновлює традиції кобзарювання і виготовлення традиційних народних інструментів, а також співає значенитий далеко за межами України гурт «Древо».
Олена Пригода
